У шлюбі вирішили купити квартиру в розстрочку. На початкову позику половина чоловіка, половина моя, частково мої батьки додали грошей зі своїх заощаджень.
Так зробили, щоби було не прикро, 50 на 50. Купили, ледве як оформили кредит на чоловіка, він одразу не погодився, був не проти, щоб на мене оформити.
Коли треба було робити ремонт, він сказав, що його доходи впали, тому я маю віддавати свою зарплату на ремонт. Жити на орендованій квартирі немає грошей, жити пропонував у його родичів, у моїх не хоче, бо посварився.
Такий варіант не влаштував мене. Вирішили продати квартиру, потім винаймати.
Весь час ми лаялися через гроші. Він хоче, щоб я давала частину заробітної плати на загальні витрати.
Каже, що платить за кредит, тому я маю віддавати на оренду квартири та їжу. При цьому його прибутки дозволяють ці витрати.
Але йому потрібно саме витягти мою частину грошей, ніби боїться, що я їх накопичую. Так часто ця тема обговорювалася, що впевненості в ньому немає.
Перед продажем квартири я та мої батьки попросили у нього оформити нотаріально його зобов’язання повернути нашу половину від початкової позики. На це він образився, не писав і не дзвонив тиждень.
Ми посварилися і живемо порізно. Як ви вважаєте, чи є тут привід ображатися?
Мені здається, що він так маніпулює. Вже раніше були випадки образ, коли людина не розмовляла днями. Чи варто бути з таким чоловіком?
