Цього року донька закінчила школу і замість того, щоб, як нормальні люди вступити до вишу, зібралася заміж за вчителя інформатики! Він молодий, нещодавно прийшов до школи, різниця у них не критична, але таки.
Донька каже, що дуже його кохає, боїться, що якщо вона не заявить на нього права зараз, його ще хтось зі старшокласниць помітить (він у них загальний улюбленець).
Я все розумію, перше почуття, досвіду жодного. Але заміж відразу навіщо, можна ж і просто зустрічатися.
Пішла поговорити з цим нареченим і мені відразу все було зрозуміло. Хлопець з іншого міста, напевно, по орендованих квартирах поневірятися не хоче, от і шукає собі молоду наречену з квартирою, щоб у неї оселитися.
Розрахунок вірний, дочка в мене одна, зростає без батька, тож легка здобич для нього. Але як я можу допустити, щоб дівчина занапастила своє життя, адже втратить час, а потім надолужити його буде дуже складно.
А якщо дитина з’явиться, то 2-3 роки просто викреслять з життя. Та й не вірю я в серйозність такого шлюбу.
Але вони у цьому віці все бачать у рожевих окулярах та нікого не хочуть слухати. Навіть грошей не просить, сказала, що розпишуться та поїдуть із наметами до Карпат замість весільної подорожі.
Що мені тепер робити? Чи може на нього заяву написати директору школи?
Та якось не хочеться життя хлопцеві псувати і мати ворога в особі своєї дочки. Як безболісно вийти із цієї ситуації?
