Підслухане у парку. Діалог бабусі й онуки. Ви б бачили цю бабусю! Приклад жінки, яка своєю мудрістю втілює віру в життя.
— Тобі хоч хлопець подобається?, — запитала бабуся.
— Який? — запитала онучка.
— Який?! До якого на побачення збираєшся?, — сказала бабуся.
— Ну, подобається, — відповіла онучка.
— Тільки без ну, будь ласка. Рідненька, якщо хлопець подобається, то дівчина одягається так, ніби день хоче провести як леді. А ти, люба, одяглася так, ніби день і ніч хочеш провести у пісочниці на спортивному майданчику. Звідси, мабуть, ця ідея з джинсами, кросівками та спортивною одежею. А ось це що таке за мішок у тебе в руках?, — сказала бабуся.
— Сумка, — відповіла онучка.
— У цю сумку, люба, можна парашут скласти. Навіть два. У твою сумочку на побаченні повинні вміщатися тільки мобільний телефон, щоб мені зателефонувати, коли спізнюєшся, ключі, трохи грошей, блиск для губ. А в тебе в цьому рюкзаку що? Намет, запасні кросівки та казанок?, — сказала бабуся.
— Ні. Ну… всяке, — сказала онучка.
— Іди краще переодягайся. І краще у сукні. Що на першому побаченні робити, пам’ятаєш?, — запитала бабуся.
— Не цілуватися, — сказала онучка.
Бабуся (з великим подивом у голосі):
— Це тобі батьки сказали? А що це? Цілуйся собі на здоров’я. Кваліфікацію заразом перевіриш. На першому побаченні, дитинко, слухаємо уважно та спостерігаємо.
Забув чоловік тобі руку, виходячи з транспорту, подати, — викреслюєш телефон із пам’яті. Якщо мама цього хлопчика в дитинстві не навчила, то вже ніхто не навчить. Про батьків питаєш.
Якщо людина погано про батьків відгукується — отже, мерзотник. Рідкісний. Навіть у дитбудинку не дозволяють собі погано про батьків говорити. Бувають погані батьки — не без цього, люди просто мовчать і все. І найголовніше.
— Що?, — запитала онучка.
— Якщо ти справді потрібна цьому чоловікові, він не тільки сам говоритиме, а ще й уважно тебе слухатиме. Свою жінку завжди слухають дуже уважно. Завжди!, — сказала бабуся.
