Валерію 35 років і він жив з мамою, бо вона потребує постійного догляду. Валерій – старший син у сім’ї. У нього були молодші брат та сестра. Батька рано не стало й мати виховувала їх сама. Тож Валерій частково став батьком для них усіх. Рано почав працювати, щоб допомогти молодшим стати на ноги. Нелегкою працею зібрали гроші на стартовий капітал для брата Валерія.
Той зміг відкрити свою справу, вона одразу пішла добре. В глибині душі Валерій сподівався, що тепер буде хоч якась додаткова допомога. Проте продовжив працювати та відкладати практично всі гроші. Молодша сестра Валерія вирішила одружитися, довелося допомогти з весіллям. А за кілька років вони допомогли молодим із першим внеском за квартиру.
Валерій все відкладав своє життя, чекаючи моменту, коли влаштуються молодші. Але вийшло все не так, як очікувалося. Брат вирішив розвивати свій бізнес за кордоном, тож поїхав. Згодом він перестав з’являтися в їхньому житті, навіть не дзвонив. Сестра народила двох дітей і теж не часто радувала їх своїми візитами.
У 35 років Валерій зрозумів, що влаштував життя своїм братові та сестрі, але зовсім не влаштував своє. Коли він уже запланував з’їхати від мами та розпочати самостійне життя у мами трапився інсульт. Тоді почалися темні роки його життя. Він зрозумів, що не може покинути її одну. Тому став доглядати її. Згодом їй стало краще, але сама жити вона вже не могла.
Догляд за матір’ю впав на чоловіка важким тягарем. Працювати повний день, як раніше, він уже не міг. Він застряг у колообігу догляду за матір’ю та роботою. Він намагався достукатися до брата та сестри, просив про допомогу. Але брат не відповідав на дзвінки, а сестра все казала, що в неї маленькі діти, їй ніколи.
Незабаром у мами стався другий інсульт, який позбавив її можливості ходити. Якось Валерій повернувся додому й застав там незнайому жінку. Виявилося, це донька сусідки, яка повернулася до міста.
Валерій та Олена одразу порозумілися. Вона виявилася дуже милою та яскравою жінкою. Коли у них закрутився роман, чоловік чесно сказав, що не покине матір. Але Олена цього й не вимагала та навіть переїхала до них, допомагала доглядати маму. Жінка стала променем надії у тужливому житті Валерія.
Однак на них чекала нова біда. Невдовзі мами Валерія не стало. Вона пішла зненацька після чергового інсульту. Чоловік дуже тяжко переживав втрату. Коли він вибирав останнє вбрання для мами, то знайшов у шафі невеликий пакунок, але був надто пригнічений й просто поклав на стіл.
На похорон з’явилися молодші діти. Валерій був радий, що вони прийшли хоча б проводити маму в останню путь. Однак спілкуватися з ними не хотів. Адже за 6 років маминої хвороби вони жодного разу не зателефонували, не прийшли. І, як зрозумів Валерій після похорону, їх хвилювала не так мама, як її трикімнатна квартира. Вони запропонували йому викупити їхню частину квартири. Натякнули, що якщо не отримають згоди, то вони підуть до суду.
Він знав, що доведеться продати квартиру, бо не мав грошей виплатити частину вартості квартири. Повернувшись додому, він помітив пакунок на столі. Валерій відкрив його і здивувався. Там була солідна пачка грошей та лист від матері.
У ньому мати повідомляла, що він не рідний її син. Під час своєї першої вагітності у неї стався викидень. Тоді вони з батьком вирішили всиновити дитину. Вона дякувала йому за те, що залишався з нею, а також просили вибачення, що не змогла особисто розповісти всю правду.
Також до листа додавався заповіт. У ньому було сказано, що накопичені гроші варто поділити порівну між її молодшими дітьми. Квартира ж мала перейти Валерію без права поділу майна
