Ми з чоловіком менше ніж рік у шлюбі, до цього зустрічалися недовго. Навесні я дізналася, що чекаю дитину, почало нудити.
Під час цього стану я перебралася до мами, вона мене доглядала, оскільки я не могла навіть встати, постійно нудило. Чоловік залишився на орендованій квартирі, оскільки жити у батьків він відмовився.
У той момент свекруха подзвонила мамі, лаялася, що я надто довго зі своєю нудотою лежу, не готую їсти її синові, що такого не буває (чоловік питав своїх знайомих).
Посварилися в результаті всі, батьки між собою, моя мама з чоловіком. Я була на нервах, плакала і йому писала, що йому не потрібна дитина.
Але, на жаль, на скринінгу виявили, що все завмерло. Я дуже переймалася та плакала.
Зробили операцію. Чоловік на витяг не прийшов. Потім ми помирилися, почали жити разом. Тепер нові проблеми чоловік вимагає вкладу в сімейний бюджет.
Я погодилася на певну суму. Але нещодавно він збільшив суму і потребує її. Каже: «інакше готуй мені тричі на день».
Знає, що по роботі так не виходить. Чи сім’я це?
Хіба є кохання у чоловіка, якщо ось так вважати хто кому що винен? Як змінити ситуацію?
У нас так багато конфліктів і про гроші, і про стосунки з батьками (вони погані в нього та моїх батьків). Я тиждень як пішла від нього, за цей час він не пише і не дзвонить.
Образився, як бувало раніше. Здається, що все це дурні причини для розлучення, але я не знаю, чи він мене любить і чи варто боротися за нас.
