Є будинок у селі, який мені дістався у спадок від дядька, будинок запущений та потребує постійних вкладень та ремонтів, продати шкода, мама і тітка живуть там улітку і дуже люблять його

Є будинок у селі, який мені дістався у спадок від дядька. Будинок запущений та потребує постійних вкладень та ремонтів. Продати шкода. Мама і тітка живуть там улітку і дуже люблять його.

Я теж люблю там бувати, але поки що чітких планів туди переїхати немає. У відпустку туди не виходить приїхати, бо хочеться поїздити в якісь цікаві місця, побувати в інших містах, на природі.

Тому буваємо там із чоловіком наїздами і ремонтуємо потихеньку, проте відбувається так, що його то спалять, то обкрадуть, тож сили наші марні. Що робити з будинком не знаю.

Розумію, що місце там хороше, природа шикарна і рідне все там, але й утримувати матеріально вже складно. Мама і тітка допомагають як можуть, але цього недостатньо.

Ще останнім часом відчуваю провину перед ними. Доходить до абсурду. Іду купувати собі одяг і потім лаю, що можна було б потерпіти, що краще не зайву кофтинку купити, а відремонтувати клапан на плиту або відкласти на паркан.

Постійно думки про цей будинок, їду звідти зі сльозами. Мені, звичайно, хочеться, щоб діти мої там виросли і на старість можна туди виїхати, але поки і дітей немає, і до старості далеко.

Як бути у цій ситуації? Ще й відповідальність давить.