У багатьох моїх знайомих діти розпещені і я розумію, що нелегко доведеться і їм, і батькам у майбутньому. Нашому синові 14 років.
Минулого літа він пішов на роботу і працював 4 години на день. Зарплата мінімальна.
В нас цілком забезпечена сім’я. Але справа в іншому.
Коли ти сам заробив ці гроші, то вчишся і розумно витрачати. Наведу приклад: зазвичай, за рік ми купували синові 5-6 пар кросівок.
Все взуття фірмове, відмінної якості. Купували не тому, що вони зносилися, а тому, що не модно.
Цього року купили 2 пари. Одну з них купив сам.
Ми домовилися, що на особисті потреби, на шоколадки та квіти дівчинці, на кіно та піцерію – це на свої гроші. Ми додаємо тільки до великих покупок.
Хоча і тут немає потреби. Телефон 12 айфон, за зв’язок платимо, за інтернет платимо, одягаємо, годуємо.
А на свої забаганки нехай заробляє сам. Цього літа знову пішов працювати.
Молодшому синові поки що 11 років. Але й він піде обов’язково працювати.
Це вчить ощадливості та поваги до праці, робить дітей самостійними. Нехай подивиться, як важко працюють ті, хто не хотів навчатися та має низьку кваліфікацію. Я вважаю, що так сини зроблять висновки.
