Чоловік до весілля був душею компаній, добрий, дбайливий, загалом класний. Після весілля почав нудити гірше жінки в декреті: «ти мене не любиш, ти мене не хочеш, ти не приділяєш мені уваги, ти весь час на роботі», вийшла у декрет: «чому ми нікуди не ходимо?».
Зараз, наскільки я бачу, він не має ні інтересів, ні хобі. На період між своїми відрядженнями, він ходить за мною, як наш син, якому 1,3 роки. Але син розуміє, коли мама втомилася та грає один, а тато ні!
Тато починає жалітися, що я не приділяю йому уваги, хоча буквально години 2 до цього ми пішли всі разом. Постійно виводить мене на конфлікт. Таке відчуття, що крім лайки, мою увагу він більше нічим не може привернути.
Втомилася вже від цього. Та ще й привід для ревнощів придумує постійно і ходить за мною, викликаючи на сварку. У Новий Рік взагалі випив, і зі спини накинувся на мене, за що він навіть сам не зрозумів.
Я достеменно знаю, що нічого йому не сказала і приводу не дала. І ось уже вдруге зібрав речі та пішов. І мені добре з одного боку — син грає, я відпочиваю, мене ніхто не смикає, з іншого боку сумніви, а чи справді потрібне розлучення.
Скоро я вийду на роботу і що тоді? Він мене на роботу пускати не буде, він сказав: це дивлячись, у скільки ти будеш додому приходити, тобто. якщо я затримаюся, тоді буде скандал?
Він проти мого навчання у виші, проти роботи, проти моїх спілкувань, проти всього, гроші він рахувати не вміє і проти, коли це роблю я. Документи треба зібрати, теж не може, доводиться контролювати та перевіряти.
Зараз і кредити платити треба і з ним жити втомилася, вірніше, втомилася від його дефіциту уваги та обіцянок виправитись.
У шлюбі ми всього два роки, поводитися так почав через пару місяців після весілля, зустрічалися лише два місяці. Не розумію, що з ним сталося.
