Місяць: Травень 2024
Зі своїм чоловіком я знайома вже майже десять років, 3 роки з яких ми одружені. Мені 31, чоловікові 30 років. Відносини у нас гарні, ми добре розуміємо одне
Наші з чоловіком батьки вже пенсіонери, мешкаємо все в одному місті. У мене ще є молодший брат, а чоловік — єдина дитина в сім’ї. Ми нормально заробляємо обидва
Дочка зі своєю сім’єю живе разом із нами. Спочатку це було начебто тимчасово, зять тоді казав, що батьки збираються подарувати йому бабусину квартиру, але з того часу минуло
Батьки розлучилися, коли мені було шість років, і з цього часу я пам’ятаю лише постійні сварки та з’ясування стосунків. Батька я так більше й не бачила, він поїхав
Я заміжня майже чотири роки за людиною, з якою разом майже 10 років (нам обом по 27). І мені завжди здавалося, що я ніколи не кохала свого чоловіка.
Мені 26 років. Пішла зі стабільної роботи, бо мені вона не подобалася, обов’язки були дурними та нудними. Потім довго шукала нову, нарешті влаштувалась на тимчасову роботу на 3
Мені 29 років, 6 років тому я вийшла заміж за чоловіка, познайомилися на роботі, він був водієм. Романтики не було, зустрічалися, дружили, нам хотілося жити окремо від батьків.
Ми одружені 3 роки. Чоловікові 42, мені 27 років. Я виросла без батька і в своєму чоловікові знайшла те, про що мріяла з дитинства: надійну опору, підтримку, турботу
Знайомство з батьками чоловіка пройшло, як у казці, я мала виключно позитивні емоції. Його мама дуже відкрита, товариська людина, ми стали з нею телефонувати одна одній майже кожен
Ми з чоловіком маємо свою квартиру, нехай і маленьку, але вона в нас вже є. Але з проблемою чоловічої безвідповідальності, мабуть, рано чи пізно стикаються усі сучасні жінки. Справа