Головна

Місяць: Листопад 2024

— А з ким ти залишався, коли мама у лікарні лежала? — З бабусею. Тільки у неї серце хворе. Вона не любить маму
Життєві історії 0
Два роки тому Вадим мав усе — сім’ю, дружину, плани на майбутнє, надії. Проте наразі більше нічого немає. І неможливо жити, упокоритися з болем втрати. Якби можна було
— Поки ти молода та гарна, потрібно правильно розпорядитися цим рухомим майном. Чоловік, зустрічаючи таку красуню, як ти, повинен тебе всім забезпечувати і задовольняти всі твої забаганки. Для того вони й існують. Не звертай уваги на жебраків та неперспективних. Кохання придумали дурні, яким більше нема чого запропонувати. А тобі є що, — повчала мама
Життєві історії 0
Вона вийшла заміж. Чоловіка їй підбирала мама. Яка вчила дочку “правильним” речам. — Поки ти молода та гарна, потрібно правильно розпорядитися цим рухомим майном. Чоловік, зустрічаючи таку красуню,
— Олеже… Ти все знаєш. Я… Просто в нього нікого нема, тільки ти… Не кидай його. Благаю… Якщо погодишся, все в Олени. Усі документи… Все… Втомилася, йди…
Життєві історії 0
— У сенсі залишилося місяці зо два? Це що, жарт такий? Олено, ти жартуєш?! Як це? Їй же 30 років! Їй тридцять! Які два місяці? А Максим? Олег
— Моєму чоловікові пощастило лише один раз у житті — коли він одружився зі мною. Але несподівано днями йому пощастило вдруге
Життєві історії 0
Для підняття настрою пропонуємо вам цю історію. Якщо чесно, моєму чоловікові пощастило лише один раз у житті — коли він одружився зі мною. Але несподівано днями йому пощастило
У сім Юля навчилася мити підлогу і смажити яєчню. У вісім – сама збиралася до школи і готувала сніданок собі та батькові. А в десять була абсолютно самостійною одиницею, з чітко розписаним на день графіком занять і тренувань, і обов’язками, які вони ділили навпіл з батьком. Юлька прибирала вітальню і спальні, а за батьком залишалася кухня, кабінет і місця загального користування. Готували вони по черзі. Єдиним обов’язком, який Юлька відмовилася ділити з батьком, був догляд за котом
Життєві історії 0
— Тату, я вдома! І я голодна! Юлька жбурнула рюкзак у кут, стягнула черевики, і проспівала: «Гей! Є ще тут хоч хтось, крім мене?» Товстий смугастий кіт з’явився
Першою на собі примхи невістки в цікавому стані випробувала свекруха: не так посолено їжу, занадто довго займала санвузол, а Катерині по маленькому закортіло. Не так ходиш вранці. Ірина йшла на роботу до 10-ї, а Катя, яка вже звільнилася, спала до обіду, виправдовуючись тим, що уві сні її хоча б не нудить. До певного часу претензії стосувалися переважно матері чоловіка, висловлювала їх Катя теж наодинці. Ірина – людина неконфліктна, м’яка, намагалася згладжувати кути, входити в становище, терпіла, не загострювала, співчувала
Життєві історії 0
Ірина з чоловіком поки що живуть разом. Хоча як разом… Як сусіди, заяву на розлучення вже подано, – каже Єлизавета про сім’ю своєї старшої сестри близькій подрузі. —
Свекруха розрулює і дрібні побутові проблеми своєї сестри, дорослої дієздатної жінки, у якої є вже доросла і дієздатна дочка. Саме мати Валиного чоловіка ухвалює рішення про великі покупки, їй раніше неначе лікарю показували і племінницю, яка захворіла, і онука сестри, у якого щось не так. Із серії: «Щось не так, але що – незрозуміло. Приїжджай терміново, подивися, що ти скажеш, те й зробимо»
Життєві історії 0
— Радіти треба, – усміхається подруга у відповідь на скарги Валентини. – Інші не знають, куди й подітися від настирливої уваги свекрухи. Жартую, якщо що. Валентина справді не
— Дивись, мамо, ось це дідусева дружина Раїса, а це його донька Наталя. Правда, вони красиві? Дідусь каже, що вони живуть десь далеко, так дідусь? – Катруся озирнулася на Петровича, а він важко зітхнув і кивнув. — Що ж вони до Вас не приїжджають, Петровичу? Чи ви посварилися? – запитала я. — Ні, що ти, – замахав старий, – Я їх дуже люблю. Вони живуть за кордоном. У моєї Раєчки спина все боліла, от разом із донькою і поїхала. Там і клімат кращий, і лікування
Життєві історії 0
Раніше ми жили разом із моїми батьками в старому будинку в межах обласного міста. А півроку тому, батьки вирішили купили однокімнатну квартиру на околиці міста, а решту виручених
Не встигла Марія заспокоїтися, як з’явився в неї на порозі чоловік, який назвався знайомим її чоловіка. Як потім зрозуміла – це з тієї самої компанії. Про якийсь борг говорив, натякав, як би розрахуватися… Ось тоді Марія й наважилася виїхати, хоча після того як не стало чоловіка два роки минуло. Причому звільнилася з птахофабрики тихо, без зайвих розмов. Швидко знайшла хату в селі й купила на невеликі заощадження. Вважала, що їй просто пощастило. Грошей було мало, здебільшого та частина, що за батьківську квартиру з сестрою вигадали
Життєві історії 0
Поруч з автостанцією красувався ларьок, підставивши дерев’яні боки яскравому сонцю. Промені були незвично гарячими, хоча ще тільки початок літа. — Ось спасибі, я миттю, – пообіцяла Марія водієві,
— Коли ми з чоловіком працювали на двох роботах, щоб виплатити розстрочку за двокімнатну квартиру, брат чоловіка з дружиною сміялися над нами і казали, що ми впрягли себе в кабалу
Життєві історії 0
Мій чоловік має меншого брата. А брат має двох дітей. І ось коли ми з чоловіком працювали на двох роботах, щоб виплатити розстрочку за двокімнатну квартиру, брат чоловіка

You cannot copy content of this page