З чоловіком прожили разом п’ять років, коли купили квартиру вирішили що час заводити дитину. Це була більша його ідея, ніж моя.
Я звикла розпоряджатися своїм часом так, як хочу, їздити у відпустку вдвох, та й на роботі у мене все складалося якнайкраще. Мені б займатися кар’єрою, але довелося йти у декретну відпустку.
Я намагалася поговорити з чоловіком про те, щоб прожити життя тільки вдвох, але він так подивився на мене, що мені довелося вдати, що я пожартувала. Я дуже його люблю і не хочу втрачати, але син своєю появою все зіпсував.
Я не встигаю нічого по дому, постійно хочу спати, тому злюся, що дуже дратує чоловіка. А коли він побачив, як я поводжуся з дитиною, яка діяла мені на нерви (не стрималася, каюся), то пригрозив що вижене з дому, а синові найме няню.
Синові лише п’ять місяців, я його не люблю, навіть можна сказати ненавиджу, хоча розумію, що це жахливо. Але нічого не можу вдіяти з цим.
Не знаю, чи я зможу його коли-небудь полюбити або так і все і залишиться. Розумію, що все моє життя та плани пішли під укіс, у мої істерики кожного дня, особливо коли залишаюся з дитиною наодинці.
При чоловікові намагаюся стримувати себе, але він уже зрозумів, що дитину я не люблю, і якось сказав: «кішка та та краща мати, ніж ти».
Мені було прикро, ось спробував би він посидіти з дитиною день і ніч, я подивилася б, як він би його швидко розлюбив. Бо добре зображати люблячого батька, прийшовши додому ввечері і цілу ніч спокійно спати, адже йому завтра рано вставати. А я наче спатиму до обіду!
Спілкуюсь із подругами, у яких уже по двоє дітей, а у хрещеної мого сина нещодавно з’явилася третя дитина. Дві старші дівчинки, а чоловік захотів ще й хлопчика, ось вона й наважилися на третю дитину.
Я просто заздрю, як у них все виходить, діти у них спокійні, не те, що в мене батьки допомагають. Моя ж мама сказала, що роботу не покине, щоб мені немає часу допомагати, і що вона свого часу виростила двох дітей без сторонньої допомоги.
Але чи це аргумент? Свекруха живе в іншому місті, приїхала, коли з’явився внук, а тепер тільки дзвонить і каже, як сумує. На відстані можна нудьгувати, а ні, щоб приїхати та допомогти!
