All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Здається, у нашої дівчинки дар Божий, — пошепки сказала бабуся Юлі на кухні. — Таке буває у діток, які багато вистраждали. Тільки цить, не сполохай. І бабуся мала рацію. Наступною Марічка зліпила сусідку бабу Віру. Ту саму, що вічно бурчала, дивилася на всіх з-під лоба й ніколи не усміхалася. — Ой, Марусю, щось твоя баба Віра на себе не схожа, — засміялася бабуся, розглядаючи фігурку. — Одяг її, хустка її, але ж вона зроду так не всміхалася

1 день ago

Щороку, коли наближався день народження Марічки, Юлю накривало з головою. Вона зачинялася на кухні, робила собі міцний чай, сідала біля…

  • Життєві історії

На сковорідці шкварчала закуска, міцні напої лилися річкою, музика грала — щоправда, тихо, щоб сусіди не доповіли дружині. Були й танці, і палкі обійми, а подружнє ліжко бачило такі дива пристрасті, які Галі навіть не снилися. З дружиною все давно зійшло нанівець

1 день ago

Чи знаєте ви, як виглядає ідеальний чоловік? Якщо запитати сусідів Степана — вони б, не замислюючись, вказали на нього. —…

  • Життєві історії

— Дзвони Ларці. Скажи, що я, так і бути, дозволяю їй там пожити. Але хай ремонт зробить і по десять тисяч нам щомісяця на картку кидає. А ми потім продамо дорожче. Він тицьнув мене ногою в хворе коліно — легенько, але так дошкульно, що я ледь за стіл не вхопилася. — Чого стала, як корова? Дзвони, кажу

1 день ago

Я стояла над мийкою і бездумно шкребла металевою щіткою пригоріле дно старої гусятниці. Вода текла, змиваючи чорний бруд, а по…

  • Життєві історії

— Доню, почуй мене, будь ласка. У мене дві квартири у власності. Дві. Мої. І хто в них житиме — вирішую теж я. Невже я не маю права захотіти пожити сама? Щоб зробити собі нормальну спальню, а не розкладати той клятий диван щовечора? Я маю право запросити в гості подруг чи навіть чоловіка врешті-решт? А що? Я ще не баба стара, а ми всі троє тут — дорослі жінки

1 день ago

Знаєте, як воно буває: віддаєш дітям усе до останньої краплі, живеш їхніми інтересами, дихаєш їхніми проблемами, а потім в один…

  • Життєві історії

У матері зараз три квартири й цілий будинок за містом! Дві квартири — тут, у столиці. А вона єдину рідну доньку випихає на три роки у якусь убогу комірчину, ще й чортзна-де! Добре, що ми гучного весілля не робимо, бо я навіть не уявляю, з якими б очима вона на нього прийшла

1 день ago

— Уявляєш? До нашого з Дмитром розпису лишився якийсь місяць, ми вже й гостей обдзвонили, а тут мама ніби обухом…

  • Життєві історії

— Мамо, ви здуріли?! Що ви робите?! Матінко рідна… Син Андрій і Надійка сидять, рушниками прикриваються, від коров’ячих кізяків відсапуються! — У хаті з жінкою спати не даєте, караулите, то тепер і в лазні навіть спокою немає?! — гримнув Андрій

1 день ago

Звістка впала на плечі Ганни Миколаївни, мов важкий мішок з піском. Вона якраз несла відро з помиями для льошок, коли…

  • Життєві історії

— Ганю, я хочу, щоб наш дім був тільки нашим, — відрізав він. — І жити з тещею, при всій повазі, я не буду. Ти ж мене розумієш. Ганна розуміла, бо й сама не горіла бажанням ділити кухню з матір’ю. Але сльози й маніпуляції тривали й ставали все витонченішими: — От сваха внучок щодня бачить, а я ні… Оленці так важко, а я звідси не можу їй допомогти

1 день ago

— Знаєш, Валю, іноді мені здається, що я маю трьох дітей. Тільки найстаршій моїй «дівчинці» — шістдесят три роки, і…

  • Життєві історії

— Раз Ганна не підходить… Будеш Афродітою! Богиня любові й краси, як тобі? Цей жарт викликав справжній фурор. Наша головна «ворожка» Настя — та, що з поголеною потилицею і купою сережок — почала вираховувати щось на калькуляторі, складаючи дату мого народження зі століттям до нашої ери. — Сімка! Повний збіг! — урочисто видала вона. — Тобі ідеально підходить

2 дні ago

Коли тобі ось-ось стукне тридцять, а на безіменному пальці правої руки вітер гуляє, мимоволі почнеш вірити хоч у чорта, хоч…

  • Життєві історії

Десятилітровий чавунок борщу ніколи не сходив з плити! Всі в батька вдалися: кругленькі, хитренькі, поїсти люблять. А Ганна… Висохла, як тріска. Мати її, баба Катерина, не раз бідкалася: «Ребра, як рейки, крізь куфайку світяться. Зовсім заїздили мою дитину ті прокляті Степанові родичі та хазяйство

2 дні ago

Степан солодко похропував на старому дивані, розкинувши руки, мов той пан. Зміна в пожежній частині видалася «важкою» — цілу ніч…

  • Життєві історії

На порозі стояв її колишній, Василь. У руках — «Київський» торт. — Любо, з тобою все добре? — Василь дихав так, ніби біг пішки на дев’ятий поверх. — Олежка з-за міста дзвонить, каже, що дозвонитися тобі не може. Зв’язок там поганий, але він місця собі не знаходить. Каже: «Щось не так, від мами ні смс, ні дзвінка, я ж її навіть не привітав

2 дні ago

Люба допила свій чай. Відставила чашку на стіл і провела пальцем по обідку, збираючись із думками. Взяла до рук телефон.…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version