– Галя, дача має дістатись мені! – сперечався Анатолій із сестрою, – У мене, загалом, п’ятеро дітей! Троє рідних і двоє прийомних!
– Галя, дача має дістатись мені! – сперечався Анатолій із сестрою, – У мене, загалом, п’ятеро дітей! Троє рідних і двоє прийомних! Ось нехай дача мені й дістанеться! Тобі
– Гекторе, не бійся, виходь, ходімо додому, дурнику. Порося вибралося з трави і небезпечно обійшло Уляну. Він був невеликий та чорний. Уляна таких ніколи не бачила
Якось Уляну чоловік назвав Юлею. Вранці це було. Чоловік притулився до дружини, обійняв її і прошепотів на вухо: – Доброго ранку, Юлія. І солодко засопів, продовжуючи спати далі. А Уляна прокинулася.
– Ага, моя була. Купив вівчарку, а виявився безпородний барбос із хвостом калачиком. Та якби я такого привіз додому, мене пацани засміяли б. Ось і залишив його восени, коли їхав. Він біг за машиною до цього місця, а потім відстав
Восени того року водії, що проїжджають по трасі, помітили собаку, що нерухомо стоїть на узбіччі біля з’їзду до дачного селища. День за днем ​​вона залишалася на одному місці.
– Як тепер родичам в очі дивитися?, – плакала вона. Але Вадим був непохитним і, побажавши колишній нареченій щастя, просто заблокував її номер телефону
Олеся з Вадимом готувалися до весілля. Півтора року вони зустрічалися, і Вадим все ж таки зробив їй пропозицію. Олеся, ні хвилини не сумніваючись, відповіла згодою. Почалася підготовка до
Бабуся була рада – три тижні свободи від чоловіка! Вона насмажила велику миску насіння, вийшла надвір і пригощала всіх сусідок, ділячись своєю радістю. Три тижні без смердючого
Бабуся Марини – Ніна Миколаївна, залишилася в її пам’яті доброю, ласкавою і розуміючою бабусею. Діда вона пам’ятала невиразно, уривки дитячих спогадів зберегли тільки різкий і неприємний запах самосуду, поту
– Любонько, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Тихон Савельєвич доньку, яка зі співчуття забрала його до себе до Києва. Тяжко старому одному в селі, так вирішила вона і вмовила переїхати до неї
– Любонько, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Тихон Савельєвич доньку, яка зі співчуття забрала його до себе до Києва. Тяжко старому одному в селі, так вирішила вона
Бабуся, мати Івана, як побачила онука, то з того дня й не злюбила – на Івана він був зовсім не схожий, біленький, весь у Настю. Свекруха одразу винесла свій вердикт: – Нагуляла!
Настя з Іваном були на сьомому небі від щастя: у них невдовзі буде малюк! І ось народився довгоочікуваний синочок Єгор. Бабуся, мати Івана, як побачила онука, то з
І миттєво Ігор Анатолійович представив затишну кімнату з пухнастим килимом та торшером. У вікні видно гори чи море. Можна й ліс. Зі їдальні долинають смачні запахи
Один чоловік похилого віку, та що там – старий чоловік! – прочитав про будинок для літніх людей, випадково. Сидів у мережі, гортав стрічку, вилізла реклама будинку для літніх людей. Тільки він
Пакет зі сміттям так і стояв на колишньому місці. Гліб осудливо похитав головою, але глянувши на годинник, вирішив, що зайде до господаря, що залишив пакет, рано-вранці
Пакет зі сміттям стояв біля вхідних дверей п’ятнадцятої квартири другий день. Гліб запам’ятав цю деталь, бо мало не спіткнувся через нього вчора. Сьогодні ж вранці до пакету для
– О, з вами ще й порося їхало? Але воно було пристебнуте! – пояснила я. – Ніде не написано, що в машині не можна перевозити пристебнутих поросят! Тому коли бичок випадково проломив дах, а порося впісялося на ходу, чоловік врізався у відбійник
Чоловік подав в інтернет оголошення – машину нашу продає. Сьогодні вийшов у двір, колупається з нею, до блиску доводить. А телефон на тумбочці залишив. Арсеній повзає під машиною, я

You cannot copy content of this page