Автор: Solomiya

Ольга вийшла із перукарні дуже задоволена. Нарешті після кількох років сумнівів вона вирішила зробити собі коротку стрижку. Волосся завдовжки не більше двох сантиметрів майстриня-перукарка уклала та збризнула лаком

Я знаю, що в деяких людей буває день, який ділить їхнє життя на «до» та «після». Так само сталося і в мене. Я дуже добре його пам’ятаю, навіть

– Мамо, там до тебе знову цей безхатько прийшов! – дочка зневажливо зморщила обличчя. – Ніякий він не безхатько! У нього є кімната. Просто нещасна людина. З цими словами мати вискочила

— Пані, не знаєте, автобус уже пішов? — до зупинки підбіг захеканий чоловік. Чоловік, десь 50-ти років, у куртці та розтягнутих штанях, на плечі пошарпана сумка. Обличчя просе,

Ірина дуже акуратно складала в старий брудний пакет порожні пляшки. Біля цього кафе пляшки зі столів залишали саме їй, інших волоцюг ганяли. Вона була дуже вдячна, намагалася якось

Лідія була дівчиною симпатичною, але простенькою і нічим не вирізнялася серед своїх подруг. Усміхнена, скромна. Волосся, правда, красиве, злегка хвилясте. Подруги в училищі казали їй: — Треба бути

Олена втомлено оглянула новорічний стіл: накрили, постаралися, і подарунки Олексію з Ксенією купили, тепер, щоправда, заощаджувати треба буде до весни. Олена глянула на чоловіка Грицю, який готувався відкривати

Моїй дочці Ірині 25 років. Нещодавно вона зібралася заміж. Підготовка до весілля йшла повним ходом — сукня була обрана, меню узгоджено, майже всі запрошення надіслані. Але тут виникла

Стоїть хлопчик років дев’яти на узбіччі біля траси. Продає гриби. Під’їжджаємо. Купую лисички. Цікавлюся: — А що ти один торгуєш? Собі, мабуть, на телефон заробляєш? — Ні, вже є.