Можна було покликати Оленку – запальну симпатяжку, з якою ми зустрічалися зрідка, і нічого серйозного між нами не було. Хтозна, як вона відреагує на пропозицію спільної ночівлі на чужій дачі. Я подумки перебрав ще кілька варіантів, і все більше мені хотілося написати Настусі
Вечірньої пори в четвер надійшло повідомлення від Валерки – мого щирого приятеля, можна сказати, друга. – Привіт, які плани на вихідні? – Та поки не знаю, там побачу.
– Дякуємо, дорогі свати, за вашу пропозицію, ми все обміркуємо й вам повідомимо! – широко усміхнулася Михайлова мама, Інна Сергіївна. – Так, а що тут думати? – щиро здивувалася Алла. – Все вже обміркували, ще вчора! – Ну, це ви обміркували, а нам ще порадитися потрібно
— Ма-амо, чуєш, мамо! — Ну, чого тобі? – нелюбезно відгукнулася мама Алла, неохоче відриваючись від телевізора. — Мамо, я заміж виходжу! – у дверях кімнати з’явилася донька
– Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем
Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти
– Ти ще пошкодуєш про це! До онуків на кілометр не підійду! Не знала, бідолашна, що Тетяна була в сусідній кімнаті (не пішла ще) і все чула
Дочка Тетяни вийшла заміж кілька років тому. Купити молодятам квартиру батьки не могли, а жити з кимось із них пара категорично відмовилася. – Ну, окремо, так окремо, живіть
– Ніка чекає дитину від твого Івана. Завтра буде весілля у Ніки. Добре, що статурою ви однакові. Чи ти хочеш зруйнувати сестрі життя?, – оглянувши доньку, промовила мати
В передвесільний вечір з міста приїхали батьки. Мама похмуро глянула на Світлану і сказала: – Ніка чекає дитину від твого Івана. Завтра буде весілля у Ніки. Добре, що
— Остапе, Остапе! — до кімнати забігла дружина. — Син телефонував, зараз із дівчиною прийде. — І чого ти розкричалася? — чоловік неохоче відірвався від телевізора. — Скільки він їх уже приводив, і жодної нормальної
— Остапе, Остапе! — до кімнати забігла дружина. — Син телефонував, зараз із дівчиною прийде. — І чого ти розкричалася? — чоловік неохоче відірвався від телевізора. — Скільки
Мачуха знову телефонувала: захотілося їй вареників приготувати, а пароварка нагорі, дістати нікому. Щоб її! — Дякую, що заїхала. Думала, зовсім забула стару. Треба б мені кота завести
На дачу рідко хтось приїздив, тому Ліда й повезла Сашка туди: там їх точно ніхто не дістане – ні його дружина, ні її мачуха. Що потрібно дружині Сашка,
— У мене мінус три фельдшери. Мені просто нікого завтра випускати на зміну. Я розумію, ти після нічної… Але зможеш залишитися ще на півдня? Потім, після обіду, Наталя Миколаївна вийде, відіспиться після нічної й прийде
Олена поспішала на зміну, до тих, хто відчайдушно потребував її допомоги. Що за дивна любов до роботи, де кожна хвилина — боротьба, а вдячність часто ховається за болем
Аня, а вірніше Ганна Степанівна, пропрацювала з Ніною пліч-о-пліч майже 30 років. Знала про неї все, ну або майже все. За цей час вони стали ближчими, ніж рідні сестри
– Ніно Олександрівно, у вас все в порядку? – Аня дивилася на колегу по роботі та одночасно близьку подругу з тривогою. Ніна Олександрівна, а за стінами заводу Ніна,
– Мамо, ти спочатку вислухай мене, а потім вже припущення роби, – закотила очі Христина. – Я бачила Дмитра з якоюсь жінкою в ресторані. І поводилися вони зовсім не як друзі
– Знаєш, мамо, – зам’ялася Христина, – не хотіла тобі говорити … Але я не можу спокійно дивитися, як тебе обманюють! – Ти про що? – відволіклася від

You cannot copy content of this page