Життєві історії

Відповідальний батько сімейства – 49-річний Ростислав проживає в Київській області. В його родині все було добре: дружина, великий будинок-котедж, робота і п’ятеро дітей – одного з яких він

Віра Матвіївна та Юрій Андрійович відзначили перлинне весілля. Вони повернулися з ресторану задоволені та трохи втомлені. Віра поставила букети квітів у вази, сіла в крісло і сказала: –

Марія Миколаївна подивилась у дзеркало. – Оце так, – сумно промовила вона. З дзеркала на Марію Миколаївну дивилася втомлена жінка. Добре були помітні пасма сивини, та й зморшок

– Вибачте, де Максим? – здивувалася Ліда, побачивши нового водія. – Не маю честі знати! – посміхнувся кароокий шатен. – Дозвольте представитися, Владислав – ваш новий водій-охоронець. Лідія

Ірина Федорівна мовчки, з ледве вловимим сарказмом дивилася, як зять, дочка та її онук Ігор збираються додому. Діма одягнувся сам, допоміг малюкові Ігорчику застебнути куртку і натягнути чобітки.

Захару здавалося, що попереду його чекає світле і безхмарне життя, тому що він був задерикуватим, активним і життєлюбним. Закоханість Захара наздогнала у шістнадцять років, це було перше кохання.

Тетяна Андріївна йшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Жінка сумно подивилася на пісочницю, де гралися діточки. Тетяна зітхнула – у них з чоловіком дітей не було.