Життєві історії

— Я прекрасно розумію невдоволення моїх колишніх зятя і свахи, – роздратовано каже Маргарита Олексіївна. – І доньці я не раз висловлювала невдоволення тим, як вона витрачає. —

— Скільки живуть, стільки в них цей бардак, – каже Любов Олексіївна. – Але моє терпіння до кінця підійшло, не приберуть до кінця місяця – на вихід. —

Два роки не спілкуємося вже, вона онуку і не бачила навіть, образилася на нас дуже сильно просто, – засмучена Вікторія. – Але я теж не вважала за потрібне

Приведуть тепер обидві мені дітей і займаються одна одною, я вважаю, що ні до чого хорошого така тісна дружба не приведе, – вважає Ольга Дмитрівна, – одна вже

Ой, так і живемо: молодший Микитка до нас приїжджає зрідка, а старшого Івана нещодавно в магазині зустріли, то повз пройшов, вдав, що не впізнає нас із дідом, –

— Приїхала раз за 5 років, одразу почала свої права качати, – обурюється Лариса, – я, як знала, що як тільки ми переїдемо, так у свекрухи буде шикарний

Я досить рано вийшла заміж, – розповідає Ліля, – у 19 років. Довелося навіть перевестися на заочне відділення, щоб виїхати слідом за своїм коханим лейтенантом за його місцем

Мама телефоном розповіла сьогодні про мою родичку, а точніше – троюрідну сестру Катю. А якщо ще точніше, то про чергову дурість, яку Катя тепер має намір зробити. А

— Маріє Григорівно, добридень! Скажіть, ключі від квартири Насті у вас? Марія Григорівна, відчинивши двері на гучний стукіт, здивовано дивилася на Віру, доньку сусідки, Ольги Олександрівни. Вірочка давно