За час моєї служби, моя дівчина вийшла заміж за мого брата, і вони народили доньку, а я дізнався про все з листа сестри, повернувшись додому, я викинув усе, що нас пов’язувало і відмовився від брата та його родини, після я намагався налагодити своє життя, але нічого не вийшло, закохатися не міг, та й особливо стосунків не було
Я хочу поділитися історією одного свого знайомого, що лежали разом в одній палаті. І ось яку історію він мені розповів. За його словами, від першої особи. Коли в 18
Коли ми познайомилися, чоловік сказав, що допомагає дітям, але я не знала в яких масштабах, та й діти тоді були меншими за віком, потім у нас з’явилася спільна дитина, сина чоловік повністю утримує — кишенькові витрати, платний університет, поїздки на відпочинок, платить за квартиру комуналку загалом за все, мама сина, колишня дружина, вирішила дистанціюватися, влаштувати своє особисте життя, коли син був у школі, чоловік ходив на всі збори, був у курсі всіх уроків, учителів
У мене склалася така ситуація у сім’ї. З чоловіком познайомилися, коли він був у розлученні, для нього це третій шлюб, для мене перший. Від минулих шлюбів у чоловіка
Мене це щоразу вибиває з колії, оскільки хочу провести час із нею, ане з її приятелями, друзями тощо, якщо мені треба зустрітися з кількома людьми, мені не спадає на думку об’єднувати кілька зустрічей в одну, а в неї це просто, я досі дивуюся тому, що вона не припинила зі мною спілкування після того, як я їй так довго мотала нерви, і дала собі обіцянку, що вона не буде більше від мене вислуховувати претензії
Щоразу наступаю на ті ж граблі. У старшій школі познайомилася з дівчиною, яка згодом стала близькою подругою. Вона дуже відкрита, товариська, постійно в чиїйсь компанії, я ж скоріше
Якось я замоталася на навчанні, навчання у мене в Києві і я щодня рано встаю і півтори години на дорогу в один бік витрачаю, і я забула покласти гроші мамі на карту, навіть не забула, а не знала, що в неї не було грошей, або знала, але забула і вона забула, коли я чесно зізналася, що просто забула, вона стала вимовляти: «як я, так завжди тобі гроші кладу, а ти егоїстка, тому про мене не думаєш», відповіла, що можна було просто сказати мені, але мама відрізала: «Ти сама маєш це знати!»
Мені 21 рік, я студентка. Моя проблема полягає в якомусь внутрішньому протиріччі. Я кричу на матір, не збираюся перед нею вибачатися, ображаюся на неї, звинувачую її, але при
Раніше коханий спокійно міг купити в магазині щось смачне тільки собі, з’їсти вдома всі фрукти або вм’яти останні солодощі, мені довелося вчити його, що вдома є діти, і їм це теж потрібно, в мене не вкладається у голові, як він не розуміє таких елементарних речей. 30 років, а в голові тільки, як у танки погратись і на дивані полежати, щоб він щось зробив, треба виклювати йому мозок
Мені 28 років, чоловікові 29 років. У шлюбі 6 років, є 2 сини, старшому 3 роки, молодшому 1 рік. Чоловік мій у ранньому віці втратив батька, свекруха більше
Мені допомагають батьки, переважно продуктами, ще повністю одягають, мене з самого початку неприємно вразило, що коханий поставив умову платити за оренду порівну, але на мені приготування, прибирання, на продукти ми майже не витрачалися, як я вже казала, привозять мої батьки
З Артемом знайомі ще зі школи, зустрічатися почали у класі в десятому. Як закінчили школу за два роки зняли квартиру, щоб жити разом. Ми обидва студенти, Артем періодично
Коли я переїхала до майбутнього чоловіка, все ще посилилося, кожний випадок з мамою я переносила дуже важко, на нервовому ґрунті починала свербіти, хворіти, в якийсь момент вирішила намагатися реагувати не так гостро, як тільки розуміла, що знову починається, блокувала телефон мами, щоб вона не могла знову наговорити мені про те, що збирається щось зробити зі собою
Мені 25 років, я одружена, стосунки з чоловіком чудові, є улюблена робота з гарною зарплатнею. Все в моєму житті непогано, окрім стосунків із найближчою людиною — мамою. Для
Виявилося, що його громадянської дружини вдома не було, тому він нас і запросив, мабуть, ми довго думали над його запрошенням, тому що я добре знайома з дружиною батька, якої зараз не було, подумавши добре, ми вирішили з мамою, що хочемо побачити батька ненадовго і поїхали, ми з мамою купили їжі та напої, він нас зустрів добре
Моя мама та мій батько давно не живуть разом. Та ніколи й не жили насправді. Пройшло багато років, образи батьків одне на одного забулися, і я поїхала до батька
Живу будинок-робота, робота-будинок, нікуди не виходжу, просто нема з ким, друзів немає, іноді одна можу сходити в кіно чи погуляти, намагалася знайомитись на сайтах знайомств, але крім листування ні до чого не приводило
Мені 28 років, у мене є робота, освіта, батько, подруга, але немає коханої людини, тієї самої з ким створили б сім’ю. У мене не було стосунків із чоловіками.
Але не могла просто терпіти ці приниження, перебуваючи поряд із моїм батьком, я їй звичайно не повірила і стала шукати батька. І це мені вдалося, він має вже нову родину, батько нічого не заперечував, тоді для мене все звалилося, я довго просила у матері пробачення за те, що псувала їй життя
Коли мені було 9 років, мати забрала мене, речі та поїхала від тата до іншого чоловіка до іншого міста. Я зненавиділа її та свого вітчима, вважала матір зрадницею,

You cannot copy content of this page