Чоловік Алли поїхав у відрядження, але вона його впіймала в готелі з подругою

Алла дізналася, що чоловік зраджує їй випадково. Вона вирішила будь-що дізнатися правду і спіймати чоловіка на місці злочину. Але щоб здійснити свій план, їй довелося пройти непростий шлях.

Її чоловік часто їздив у відрядження. Буває, що на кілька днів, а іноді й зовсім на тиждень. Вона вже звикла до цього, оскільки Арсен займає важливу посаду в компанії. Доводиться миритися з тим, що його довго немає вдома.

Час від часу вона розмовляла з чоловіком про те, щоб він змінив роботу. Але йому не подобалася ця ідея, бо заробляв великі гроші. Мовляв, можна й потерпіти, доки чоловік працює у поті чола.

Якось Арсеній повідомив, що їде на цілих два тижні. Причому через відрядження зірвалася відпустка, яку вони збиралися провести лише вдвох. Але було дуже прикро, бо вона давно планувала його, але подітися не було куди.

За пару днів до від’їзду чоловіка жінка збирала його речі та натрапила на якийсь загадковий конверт. Він лежав на самому дні валізи, а з нього стирчали якісь яскраві буклети.

Рука мимоволі потяглася до нього, а у конверті були путівки на море. Те саме море, де Алла мала відпочивати з чоловіком. Жінка давно підозрювала, що її Арсенія має хтось на боці, але щоразу намагалася переконати себе в тому, що просто накручує себе.

На цей раз було інакше. Вона звірила дати, записала, в якому готелі буде мій чоловік, коли нібито поїде у відрядження. У голові оселилася шалена думка: треба їхати. Їй не хотілося з’ясовувати стосунки на підставі моїх здогадів. Вона хотіла побачити все на власні очі.

Щоб дістатися місця імовірного відпочинку її чоловіка та його коханки, їй треба було купити досить дорогий квиток, а до зарплати залишався рівно тиждень.

Її подруга Маша з радістю позичила гроші на квиток літаком. Коли вона дісталася місця призначення, дала собі трохи часу відпочити. А потім вирушила на ресепшен. Насилу вона дізналася, в якому номері знаходиться її чоловік.

Увечері Алла постукала у потрібні двері. За кілька хвилин номер відкрив Арсеній. А ззаду долинав жіночий голос: «Котик, ну хто там так пізно?». Жінка впізнала голос своєї подруги. Він звучав дзвінко й пронизливо, наче кинджал, устромився в спину.

You cannot copy content of this page