До того, як я вийшла заміж за Назара, у мене була своя двокімнатна квартира. Невеличка, але затишна і в новому будинку.
Жила я тоді ближче до роботи, а квартиру здавала в оренду, бо так було зручніше. Але як тільки з’явився в моєму житті Назар, все змінилося. Почали жити разом у його домі, де незабаром з’явився наш син, Василь.
І от, коли ми стали думати про майбутнє, виникла ідея збільшити площу. Хотіли купити більшу квартиру, щоб і дитині було де гратися, і ми мали більше простору.
Назар одразу погодився, сказав, що це хороша ідея, але пояснив, що зараз у нього на роботі не найкращі часи, тож з грошима туго. Я, звісно, хотіла допомогти, тому й запропонувала продати свою квартиру.
Назар зрадів, почав бігати, оформляти всі документи. Знайшов покупця буквально за два тижні, бо квартира справді була гарна, нова, з ремонтом. І ось продали ми її, а на отримані гроші купили більшу квартиру для нашої родини. Здавалося б, усе склалося добре.
Але далі сталося щось, що почало мене тривожити. Назар мав дачу ще до нашого шлюбу. Велика така, далеко від міста, але ми туди майже не їздили.
І от, коли ми розмовляли про наші фінанси, я запропонувала продати ту дачу, бо користі від неї було мало. Назар навіть не захотів слухати, не кажучи вже про якісь дії.
Потім минув час, і я помітила, що Назар купив собі машину. Причому не якусь просту, а дорогу і престижну.
Оформляв документи тихцем, нічого мені не казав, поки все не було готово. Тоді я зрозуміла, що він мені не довіряє або просто не вважає за потрібне повідомляти про свої плани.
А трохи пізніше я дізналася, що Назар почав активно допомагати своєму синові від першого шлюбу. Хлопцеві вже 24 роки, але Назар відправив його вчитися до Англії на повному забезпеченні.
Я була шокована, бо не знала, що в нього є такі кошти, і що він так щедро їх витрачає, при цьому кажучи мені, що грошей бракує.
А потім сталася ще одна річ, яка мене остаточно здивувала. Виявилося, що в той момент, коли ми продали мою квартиру, Назар насправді добре заробляв.
Ми могли б обійтися без цієї продажі, але він чомусь наполіг на цьому. Чому? Це питання не дає мені спокою.
Коли я запропонувала йому купити квартиру для нашого сина на майбутнє, поки у нас є можливість, Назар відмовився.
Сказав, що знову погано з фінансами, що треба економити. Я слухаю його і не розумію: це жадібність чи щось інше? Як він може так ставитися до нашої родини, коли для інших він такий щедрий?
Що це? Невже я так помилялася в людині? Невже він використовує мене тільки тоді, коли це йому вигідно?
