Ми живемо за рахунок свекрів у великому будинку, мати його ненавидить, при мені кричить, щоб його не стало, а йому самому, як не дивно, нічого не каже, отримую гроші декретні на дітей, то ось їх я витрачаю на кредити, все до копійки, свекруха каже, що він заморить нас голодом, якщо їх не буде, це триває вже 5 років

Мені 28 років, чоловікові 35 років. У нас троє дітей — 2 хлопчики та молодша донечка. Старшому синові чотири роки, середньому два, молодшій буде 2 місяці. Чоловік грає в онлайн ігри та спускає туди усі зароблені гроші. На мені висять його кредити, які я взяла для нього незрозуміло, за що на початку нашого подружнього життя, їх він, мабуть, теж спустив на ігри. А мені казав, що бере на ремонт машини.

Ми живемо за рахунок його батьків у великому будинку. Мати його ненавидить, при мені кричить, щоб його не стало, а йому самому, як не дивно, нічого не каже. Я отримую гроші декретні на дітей, то ось їх я витрачаю на кредити. Все до копійки.

Дітям нічого не можу купити, добре хоч мати чоловіка допомагає. Вона володіє невеликим магазином, звідти продукти приносить для них, та й для всієї родини, загалом. Чоловік обіцяє, що більше не гратиме, але це повторюється знову і знову, один раз програв наші з ним накопичення в сумі сто з лишком тисяч.

Дуже, дуже шкодував про цей випадок. Мені стало його шкода, і я його вибачила. І щоразу пробачаю. Не знаю, що мене тримає поряд з ним, чи то кохання, чи то прихильність, але піти від нього так і не наважуюсь. Що мені зробити, щоб він перестав грати?

У мене вже сили немає. З дітьми він мені не допомагає, гроші додому не приносить, перед свекрухою та свекром соромно. Свекруха каже, що він заморить нас голодом, якщо їх не буде. Це триває вже 5 років.

За характером він дуже справжній чоловік. Ніхто з нашого оточення не думає, що він без грошей, що він навіть на заправку машини може в мене гроші просити останні наші гроші.

Найжахливіше, що він себе винним не вважає, начебто, так і має бути. Коли в нас виникали сварки, він мене образив. Не знаю як бути.

У мене є батьки, вони живуть добре, але покинути все і піти до них теж не можу, боюся осуду з їхнього боку, оскільки заміж вийшла у 18 років, вони були проти, шкодували мене, що така молода, вже заміж . Хотіли, щоб я пожила для себе, хоча вони в мене дуже розуміють люди, але все ж таки.

You cannot copy content of this page