Живемо із чоловіком уже 26 років. Сина виростили і поставили на ноги.
Сім’я у нас середнього достатку, але на все необхідне завжди вистачало, не нарікали. Три роки тому чоловік влаштувався водієм в одну родину, досить відому та заможну, і почав дуже багато заробляти.
Здавалося б, радіти треба. Але є і зворотний бік медалі – чоловік став дуже зарозумілим і хвалькуватим на кожному кутку хизується достатком, а до інших ставиться, як до невдах
Найжахливіше, що він так поводиться серед наших близьких знайомих, з якими ми товаришуємо вже багато років. Як не зустрінемося, починає хвалитися, яку їжу ми їмо, одяг яких марок купуємо і таке інше.
— А ви знаєте, що салон автомобіля краще обирати в світлих тонах? Тоді всім відразу зрозуміло, що машина дорога. А так ви витратились на автівку, а ніхто цього й не знає. — сказав чоловік, нашому куму, який тільки купив машину.
А наші друзі всі прості і, звісно, їм неприємно слухати такі промови. Кожен живе, як може, і я їх чудово розумію.
А мені за нього в такі моменти дуже соромно. Намагаюся робити зауваження, то він і на мене огризається і ображається, каже, що я маю пишатися таким чоловіком.
Дійшло до того, що нас і в гості перестали запрошувати, а іншої компанії ми не маємо. Ось і сидимо самі вдома, п’ємо поодинці дорогі напої, а поговорити до душі нема з ким.
Чоловік вважає, що друзі нам заздрять, а я розумію, що їх він просто дратує їх своїми хвастощами.
Та й мене, правду кажучи, він так само дратує. Ніколи не думала, що простий душевний хлопець перетвориться на таку самозакохану і дурну людину.
Гроші псують деяких людей, це правду кажуть. Але ніколи не думала, що сама побачу таке на власні очі.