Після закінчення університету влаштувалася перекладачем у велику виробничу фірму. Так вийшло, що досить скоро стала особистим помічником керівника, а згодом у нас виникли й ближчі стосунки.
Ось уже майже рік, як я заміжня, і все було б чудово, якби не дочка чоловіка, з якою я, як не намагалася, так і не змогла порозумітися. Дівчинка всього на десять років молодша за мене (мені 28 років) і я дуже сподівалася, що ми потоваришуємо, але, на жаль, цього не сталося.
Анастасія — типова мажорка, яка ні в чому не знає відмови, і поводиться відповідним чином. При кожній нагоді вона підкреслює, що я не з їхнього кола, а ще в присутності сторонніх людей і підлеглих мого чоловіка з глузуванням називає мене матір’ю.
Мене це страшенно дратує, адже я виглядаю практично її ровесницею. Але вона не вгамовується, і спеціально влаштовує публічні спектаклі, щоб мене ще більше позлити.
Найчастіше це трапляється на фірмі перед співробітниками, які, як ви самі розумієте, лише раді безкоштовним розвагам. Я думаю, зайве говорити, що на роботі мене не дуже люблять і вважають шлюбною аферисткою, яка через ліжко їх шефа прийшла на все готове.
Чоловіку скаржитися марно, він у свою дочку обожнює, всі її випади на мою адресу сприймає, як невинні витівки. А я вже не знаю, як заспокоїти це дівчисько, щоб воно, нарешті, дало мені спокій.
