Життєві історії 0
— Нам так добре було удвох, навіщо? — Тобі потрібна мати, мені дружина, – спокійно відповів батько. — У мене є… була мати! – намагаючись перекричати мелодію, що лунала з динаміків, крикнула донька. — І в мене була дружина три роки тому, а тепер немає. Треба далі жити, Людмилко. Я втомився один, розумієш. Марина тобі сподобається. Я не змушую тебе її любити, просто прошу поставитися до неї добре
Мачуху Людмила зненавиділа ще заочно. Навіть не побачивши. На осінніх канікулах батько відправив доньку
Життєві історії 0
Бабуся була рада – три тижні свободи від чоловіка! Вона насмажила велику миску насіння, вийшла надвір і пригощала всіх сусідок, ділячись своєю радістю. Три тижні без смердючого
Бабуся Марини – Ніна Миколаївна, залишилася в її пам’яті доброю, ласкавою і розуміючою бабусею. Діда
Життєві історії 0
— На іменини купіть мені посуд або рожевий синтезатор, – заявив батькам шестирічний Слава за вечерею. — Посуд? Який посуд, Славко? І чому рожевий синтезатор? — Такий. У який дівчата грають. Там порцелянові тарілочки, кухлі, чайничок. У торговому центрі бачив. І синтезатор там по акції рожевий. Батько поперхнувся чаєм. — Докотилися, посуд і рожевий синтезатор! Це твоє, Маріє, виховання, зіпсувала мені хлопця
— На іменини купіть мені посуд або рожевий синтезатор, – заявив батькам шестирічний Слава
Життєві історії 0
– Любонько, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Тихон Савельєвич доньку, яка зі співчуття забрала його до себе до Києва. Тяжко старому одному в селі, так вирішила вона і вмовила переїхати до неї
– Любонько, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Тихон Савельєвич доньку, яка зі співчуття
Життєві історії 0
Бабуся, мати Івана, як побачила онука, то з того дня й не злюбила – на Івана він був зовсім не схожий, біленький, весь у Настю. Свекруха одразу винесла свій вердикт: – Нагуляла!
Настя з Іваном були на сьомому небі від щастя: у них невдовзі буде малюк!
Життєві історії 0
— Чим ти будеш Стаса годувати? – знову сунулася вона до невістки. — Тим самим, чим і всіх інших: макарони та котлети. — І часто ви так харчуєтеся? – незадоволено стиснула губи свекруха. – Потрібні овочі, крупи, а не ось це. Мабуть, той факт, що мама чоловіка затрималася довше, ніж зазвичай, зіграв свою роль
Стас повернувся з роботи, і Ліза, поцілувавши чоловіка, тут же кинулася на кухню. Щойно
Життєві історії 0
І миттєво Ігор Анатолійович представив затишну кімнату з пухнастим килимом та торшером. У вікні видно гори чи море. Можна й ліс. Зі їдальні долинають смачні запахи
Один чоловік похилого віку, та що там – старий чоловік! – прочитав про будинок для літніх
Життєві історії 0
— Олексію, ну навіщо ти взяв це замовлення на корпоратив? Я ж просила тебе, щоб 31 числа ти не планував роботу. Ти ж обіцяв! — Надійко, ну так вийшло. Старі клієнти, вони так вмовляли, не зміг відмовитися. Та й гроші такі пристойні заплатять, – винувато виправдовувався тато. — Любий, та до чого тут гроші, – з досадою відмахнулася мама. – Маринка так на тебе чекає, ти ж і їй обіцяв! Так не можна, не можна обманювати дитину! Ми ж із тобою самі їй дозволили цього року зустріти з нами Новий рік
Підготовка до Нового року йшла повним ходом: продукти закуплено заздалегідь, меню ретельно продумано, подарунки
Життєві історії 0
Пакет зі сміттям так і стояв на колишньому місці. Гліб осудливо похитав головою, але глянувши на годинник, вирішив, що зайде до господаря, що залишив пакет, рано-вранці
Пакет зі сміттям стояв біля вхідних дверей п’ятнадцятої квартири другий день. Гліб запам’ятав цю
Життєві історії 0
— Добре. Але врахуй: якщо знову все ляже на мене, то вас усіх чекатиме неприємний сюрприз! Є в мене одна геніальна ідея, як покінчити з цим нахабством твоєї сестри назавжди! Максим стиснув її руку і кивнув: — Домовилися. Наступного ранку Олена прокинулася пізно, як і мріяла. Сонячні промені м’яко пробивалися крізь щільні штори, створюючи відчуття затишку. Вона потягнулася, встала з ліжка і попрямувала на кухню. Там на неї чекав несподіваний сюрприз: Максим витирав пил із полиць, а на кухні все виблискувало від чистоти
Олена зачинила двері квартири, скинула сумку і відчула, як напруга всього робочого місяця поступово

You cannot copy content of this page