Коли мені було 19 років, я почала зустрічатися з першим хлопцем, але розлучилася за рік, бо він був любитель випити. Практично всі з моїх залицяльників мали проблеми з залежністю. У 21 рік я познайомилася з чоловіком, який був старший за мене на 10 років. У нього проблем з оковитою не було, але він притягував мене своїм відстороненням чи що. Це я вже проаналізувала сама. По суті це було схоже на мого батька, оскільки тато рідко говорив, що любить мене і що я важлива йому
Мене звати Анна і я б дуже хотіла виговоритися і поділитися своєю історією життя.
Кинула з розмаху ганчірку у відро, дверима у свою кімнату шарахнула так, що я думала, що штукатурка одразу ж і осиплеться. І все, більше ні за посуд, ні за прибирання не бралася. Готує, плиту заляпає, а помити – не береться. Кажу, мовляв, за собою б прибрати, а мені у відповідь: «А вас не влаштовує, як я прибираю. Я й вирішила, що більше не буду й старатися. І потім, я виношую вашого онука, між іншим»
— Хто ж знав, що саме так вийде? – зітхає Ірина Іванівна. – Коли
— Ви – симпатична, – тихо сказав він, – обличчя у вас миловидне, і сама ви якась справжня… Це, знаєте, є картини, що одразу впадають в око своєю яскравістю, а є картини, що притягують погляд і на них хочеться дивитися довго. Ось і на вас також – хочеться дивитися довго. Люба опустила голову, потім поправила волосся, почала дивитися у вікно
Люба квапливо збирала сумку, метушилася будинком, наче зранку її хтось ключиком завів, і вона
Знаєш, вона ж на ювілей батька приїхала і висловилася там перед гостями на повну. Сказала, що невістка в неї “уживаний товар”! А в батька і колеги були з роботи, їм ось таке знати було обов’язково? Звісно, після такої її поведінки про наше з нею спілкування вже не може йтися, хоч би як чоловік намагався нас помирити
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я
А що? Я вважаю: заміж треба виходити швидко, а то залишуся… – вона подивилася на Олександру, – а то залишуся як тітка Шура… старою дівою. — Катю, замовкни! – закричала на доньку Алла. — Та годі, не кричи на неї, має рацію Катруся: таких як я раніше старими дівами називали. А я й не ображаюся, звикла. Та й усе тепер – мені вже заміж не треба поспішати, я вже на пенсії, залишається городик тримати, та курочок
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку. — Когось ще чекаєш? – помітив
Стас намагався пояснити дружині, що раз вони проти іпотеки, то треба багато працювати і заробляти на квартиру: не заводити ж дитину в комуналці. Але Ілона вважала, що краще б Стас влаштувався працювати в школу. — Працював би до обіду, – говорила вона, – учителі іноземної зараз на вагу золота, а для грошей репетиторством би зайнявся
— Син? Чудово! – відповідає на запитання знайомих і родичів Людмила Олексіївна, – У
— Їж і пішли, – сказала вона таким гіпнотичним голосом, що не тільки собака почала їсти, а й сам лікар потягся до столу, де в нього лежали собачі консерви
О десятій годині, під час наради, Каті задзвонив телефон. — Алло, хто це? –
Раптом підходить до мене чоловік, ну на вигляд розбишака. Я його ще в ломбарді помітила, щось там розглядав на вітрині, коли я благала взяти сережки мої, та розповідала про свою ситуацію
Зоя Іванівна їхала в автобусі до сина. Сьогодні у онука день народження. Вирішили відпочити
— Привітав – йди. Яка я тобі Танька… Мені ніколи. Я чекаю на гостей. — А ось як, значить. Може, гостя чекаєш? І хто він? – запитав Ігор
Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася пропозиції вийти за
— У вас ще й речі тут уже свої! Це треба, га? Та поясніть, нарешті, хто такий Федір! Сядьте! — гаркнула доведена до сказу Аня
Аня поверталася з відпустки раніше, ніж було заплановано і була неймовірно зла на свого

You cannot copy content of this page