— Ти, дівка, зіпсована якась. Жінка, що не може мати дітей, — уже й не жінка, а тільки півжінки. Що це за хата в нас без онуків-то
— Жінка, яка не може мати дітей, — уже й не жінка, а тільки півжінки.
— Жіночку завів, — вирішили подруги. — Вік такий, сорок п’ять. Дивись, Оленка, втратиш чоловіка. Борись!
Одного разу чоловік Олени Іванівни раптом став до неї байдужим. Перестав обіймати, цілувати перед
От скажи Вітя, за що з нами так чинить Катя? Ми що, не пропонували їй відгородити ділянку в нас і побудувати там дачний будиночок? Навіщо вона чужим людям віддала гроші за такий самий клаптик землі, який у нас могла безплатно взяти? Та й Бог із ним, із грошима. Навіщо вона промовчала і приховала купівлю дачі від нас
Валентина переверталася в ліжку з боку на бік і сопіла в темряві, поки чоловік
— Де ти спиш, Юлечко, на печі в залі? Який морок. Ти що, бабця стара? Піч – не місце для сну! У будинку було всього дві кімнати, розділені дверима, Марія поміркувала трохи і найняла працівників, які в короткий термін зробили до будинку прибудову з окремим входом. У цій новій прибудові вона спорудила для себе спальню і робочий «кабінет»
Першого вересня Юля йшла з подружкою зі школи і скаржилася: — Бачила нашу нову
— Так, так, так, так. Швидко ти заміну мені знайшла. – Пролунав від дверей голос Бориса. Віра здригнулася, різко озирнулася і заморгала розгублено. Вона так хотіла, щоб чоловік повернувся, і ось він стоїть у дверях, а вона не рада йому чомусь. — Це майстер, кабельне телебачення підключає, – квапливо пояснила вона
Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в
Потім усі пішли на чаювання в клас. Дітлахи принесли хто що міг для загального столу. Вчителька розливала чай із великого термоса. На столі лежали цукерки, пряники, печиво. І тут Катя дістала свій фірмовий млинцевий торт. Усі ахнули: на широкій тарілці високою стопкою височіли млинці. Вони були такі апетитні, мереживні, промазані чимось солодким
Над Катрусею в класі хлопці сміялися. Вже дуже була смішною ця дівчина: ходила на
— В інтернеті фото можна поліпшити, видати чуже за своє. Цих, – Вікторія постукала нігтем по фото кандидата в наречені, – фотографував мій фотограф, із яким я особисто співпрацюю. Фото всі відповідають дійсності! — Отож бо я дивлюся, вони всі… малопривабливі, – обережно висловилася Катерина Василівна
В шлюбну агенцію звернулася жінка 58 років. «Свахі», як називали працівників цієї установи, було
Та я за ці 2 тижні думала, що розорюся з такими гостями, або з розуму зійду! Не повіриш, так набридло вже, що сил немає! Кожному окремий сніданок, один кашу не їсть, інший яйця не перетравлює. З обідом теж мудрую, губи дуємо, те не їмо, це не хочемо. Курка їм жорстка, свинина – жирна
— Ну що, Оленко, поїхали твої гості? — І не кажи, Лідо, слава богу,
Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину
Віра озирнулася на матір, та спокійно сиділа на вокзальній лавці й роздивлялася перехожих. «Я
— От спасибі, матусю рідна, стара я? Слухай, треба було тобі дітей побільше принести в пелені, а не мене одну, штук п’ять, дивись, зараз у тебе були б і онуки, і правнуки
Ірина за Петра вийшла вже в зрілому, так би мовити, віці. Їй було тридцять

You cannot copy content of this page