Чи любила Галина сина так, як любила гроші? Не сказати, що син був не любий. Вона його, безсумнівно, любила, але все ж гроші Галина любила більше. Вона й Артемка сильно полюбила, коли він відкрив свою невелику майстерню з ремонту автомобілів
Наталка збирала свої речі під суворим наглядом свекрухи. Сліз не було. Як не було
— Мені все зрозуміло, — витер губи незнайомець. — Це був не простий кіт. Це Доглядач, він тобі за те, що ти пожертвував собою, рятуючи його, подарував дев’ять життів. Може, чув, що в котів дев’ять життів?
Літній чоловік варив у казанку юшку зі щойно спійманої рибини і голосно прицмокував губами,
— Розумієте, я… я втратив роботу. Уже втретє за рік. Я просто не справляюся, — голос Андрія здригнувся. — Здається, я ні на що не здатний
Однією з доріжок парку неспішно прогулювалася Олена — ефектна брюнетка років тридцяти п’яти. Її витончена
Не відразу, але все ж кризу у стосунках вдалося подолати. Щоправда, чоловік навідріз відмовився повідомляти розмір свого заробітку на новому місці. Спочатку відмовлявся тим, що точно не знає, що дохід його складатиметься з окладу і преміальних за підсумками роботи всього відділу, мовляв, прогнозувати важко. А потім просто перерахував Лізі на картку суму її власної зарплати. Ні більше, ні менше
Так і живемо, а головне, він шикарну відмазку придумав: я його не підтримувала, коли
Вони зустрілися. Повечеряли в кафе. Погуляли. І знову пішли до неї. Коли лежали, зчепившись пальцями і дивлячись у стелю, відчуваючи бездумність і нірвану, Юля раптом запитала: — Дмитре, а скільки тобі років? — Двадцять дев’ять скоро. — Ясно. А мені сорок чотири
— Ніхто… ніхто б не зрадів, – схлипувала мати. – Кому сподобається, що син
— Мамо, ніхто не захоче зі мною дружити, я – Здоровань, – говорила Алла матері на її пропозицію сходити на танці або в кіно. — Ну, що ти, донечко, – запевняла її мати, – ти красуня і розумниця. І на всякий зріст знайдеться друг. Була б голова розумна, та серце добре. А зріст може бути будь-яким, хіба це найголовніше
Алла вчилася в школі добре. Однокласники поважали її, тому що дівчинка завжди готова була
— Я просто не знаю, що мені робити. І до кого йти. Мені додому далеко їхати, виходить, даремно прийшла..
Інна збиралася вже йти, як до кабінету заглянула молода дівчина. — Доброго дня. А ви
— Все добре. Діти молодці, онуків уже троє, четвертий запланований. А Оленьки моєї не стало
Вийшов на зв’язок однокурсник, з яким не було зв’язку років 20, якщо не більше. Вибрали
— Мамо, мені неприємно слухати такі слова про мою Оксану. Негарно це. Ти знецінюєш мій вибір
Щоразу приходячи до мами в гості, Семен вислуховував критику його цивільної дружини Оксани. — Ох,
Живу я в цьому лісі давним-давно, одна-однісінька. Трави збираю, корінці, ягоди цілющі. Приходять до мене люди різні, кожен зі своєю бідою, і всім я допомогти намагаюся. Тільки так мені сумно одній жилося, так хотілося поруч мати рідну душу, що занадилася я ходити в лісову гущавину, на галявину заповітну, де живуть лісові духи. Стала я просити їх, щоб послали вони мені доньку, маленьку та гарненьку, щоб було мені веселіше жити на світі й людям допомагати
Меланія сиділа на підлозі, заливаючись сльозами, над нею грізною громадою навис батько з батогом

You cannot copy content of this page