Рідне Слово – Сторінка 362

Життєві історії 0

Досить вишукувати недоліки в сестрі. Вона он які нагетси посмажила. Ходімо. Пригощу. — Мамо, це шкідлива їжа. У тебе високий холестерин. — Жити взагалі шкідливо. То краще я проживу, вживаючи смачну їжу, ніж буду салатний лист жувати і покину життя від туги, – намазуючи масляний жирний нагетс кетчупом, сказала Василина Гнатівна

— Знову каша! От Оленка б мені рибних котлет приготувала! – зморщилася Василина Гнатівна,

Життєві історії 0

Вікторія вже й на пенсію вийшла, а Віктор усе працював в іншому місті. Дружина кликала чоловіка додому, але він не кидав високооплачувану роботу, говорив, що ось допрацює до пенсії, тоді приїде назовсім

Вчорашній дзвінок чоловіка застав Вікторію зненацька. Вони вже десять років живуть у різних містах.

Життєві історії 0

Поки тобі немає вісімнадцяти, я тобі платитиму гроші, невеликі, на їжу, одяг тобі вистачить… Потім сама, не знаю, як складеться твоє життя, але я не хочу бути такою самою, як ті батьки неблагополучних дітей, витягати тебе з дурних компаній, ловити за руку, коли ти крадеш, а ти почнеш красти, виховувати твоїх нагулянних дітей

Ольга чекала на чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі,

Життєві історії 0

Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше

— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно

Життєві історії 0

— Як сходила вчора? – запитала Лідія Миколаївна в доньки. — Нормально, – фиркнула та, – усі потім у кафе пішли, а я одна додому поперлася. Тобі ж батько надсилає аліменти. Куди ти їх діваєш

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею!

Життєві історії 0

— Як свійський кінь, – злиться Ніна Вікторівна. – Назад батько її везе, а сюди їде сама. І не дзвонить перед цим. Вона ж знає, що хтось удома є завжди, та й ключі є в Люби. Не дзвонить, бо ми почнемо обурюватися. Чоловік на зятя дивитися вже не може. А їй слова не скажи: заступається за свого дармоїда

Ніна Вікторівна з чоловіком живуть у власному будинку за містом. У їхньому міському помешканні

Життєві історії 0

Через деякий час на сімейному святі, куди вони з Юрою приїхали привітати тітку, трапилося дивовижне: їх просто не пустили в будинок. — Це що означає? – Тамара була в шоці. Вони з Юрою стояли на порозі з букетом. — Подарунок давайте, а до столу ми вас не пустимо, – процідила свекруха Дар’ї. – Ми з такою ріднею ріднитися не хочемо

— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола

Життєві історії 0

Та я знаю, що у вас із нею син! Знаю, що ти платиш аліменти, потайки! Тепер зрозуміло, чому твоя зарплата не така висока, як я очікувала! Гроші йдуть із сім’ї наліво

Ольга йшла з роботи, занурена у свої думки. Вона перебирала події дня, на роботі

Життєві історії 0

Та я краще буду старіти з люблячими кішками, які дарують мені тепло й турботу, ніж опинюся на старості віч-на-віч із людиною і зрозумію: вона – не та, ми одна одну не розуміємо, не любимо, що я все життя терпіла й пристосовувалася, а заради чого

— А ви чули таке? Це найстрашніша «страшилка», яка лунала на адресу дівчат, не

Життєві історії 0

— Алло? Так, зробив, як ти сказала. У каву їй підсипав порошок. Чекаю, поки подіє, щоб поїхати. Чого? Не можна в каву?! – Леонід побілішав, ніби сам щойно випив отруту. – Та звідки я міг знати?! Я ж не хімік і не лікар! Гаразд, у неї здоров’я як у бика. За стільки років жодного разу не хворіла! Трохи пронесе, у прямому сенсі слова, і все. Просто довше посидить на горщику

— Ти куди збираєшся, Інно? – чоловік здивовано подивився на те, як дружина складала