Життєві історії 0
– Кохана, ми з колегами в лазню на свято зібралися, прийду вранці, ти двері на клямку не зачиняй
Не можу сказати, що я ідеальна дружина, але чоловікові не набридаю постійними дзвінками (1
Життєві історії 0
П’ятирічна Галочка послухала цю істерику, потім схопила бабині сумки і потягла їх до хвіртки. – Гей, куди ти тягнеш мої речі? – обурилася та. – Ти приїхала до нас без любові. Кричиш на маму. Їдь
Галина Геннадіївна була природженою свекрухою. Не сухою, стриманою свекрухою, а саме свекрухою – безцеремонною,
Життєві історії 0
– Галя, щоб хоч якось заспокоїтися, вона почала перебирати речі в шафі, з якої незрозумілим чином зникла її заначка
– Гаріку, ти нічого мені сказати не хочеш? – Галина вперла руки в могутні боки і
Життєві історії 0
— А що, Андрійку, навіщо Марії Василівні такий город великий? Хіба впорається вона з ним… а земля нині в ціні. – Аллочка знову дивиться в очі Андрію, і каже вкрадливо. – В оренду фермерам віддати землю, а матусі твоїй маленький городик залишити, що відгороджений, вистачить їй, нехай копається… а нам усе ж копійка буде на допомогу
— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його
Життєві історії 0
Вона відчинила двері і не повірила своїм очам, за дверима стояв із букетом квітів її колишній чоловік Роман. Вона спочатку сторопіла, почувши його тихий голос: — Здрастуй, Ліно, можна увійти? Ангеліна відступила вбік, він увійшов, простягнув їй квіти: — З прийдешнім Новим роком, бажаю тобі гарного настрою і щастя. — Дякую, і тебе теж, а ти як тут? Чому прийшов? Що ти хотів? Чому ти один? – трохи оговтавшись, вона ставила йому запитання. А Роман тупцював у коридорі. Він постарів, практично весь сивий, на це одразу звернула увагу вона, йому шістдесят один рік, очі тьмяні, але чисто поголений і чисто одягнений
Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна
Життєві історії 0
– Що поїсти? Знову нічого путнього не приготувала? Що ти робиш цілими днями вдома
– Що поїсти? Знову нічого путнього не приготувала? Що ти робиш цілими днями вдома? Докори
Життєві історії 0
— Привіт, Сергію! Я вже думав, ти й забув мене цього року! – радісно сказав хрещений, коли побачив його. — З якого ще такого дива? – пожартував Сергій. – Зі святом, хрещений. Щастя тобі, здоров’я… Ну, ти знаєш! — Дякую, синку! – він часто його так називав. – І тобі всього й побільше! Заходь, роздягайся! Буду тебе з подаруночком твоїм знайомити
Сергійко ішов до свого хрещеного батька Івана напередодні Різдва, збирався пригостити його кутею і
Життєві історії 0
Ми й пішли. Взяли свічки, два дзеркала. Хрестики в хаті залишили. Волосся розпустили. Свічки запалили, дзеркала навпроти одне одного поставили, щоб коридор дзеркальний вийшов. Я перша перед дзеркалом сіла і кажу: «Суджений, мій дорогий, прийди поговорити зі мною». І тричі повторила. Спочатку нічого не бачила, а потім, мені здалося – бачу якийсь силует. Ну, думаю, привиділося. А потім, побачила обличчя – вилитий Артем. Я злякалася до чортиків, але виду не подала. Питаю: «Ти хто?». А він серйозно так на мене дивиться і каже: «Не впізнала? Я твій Артем»
Забута дитяча пісенька крутилася в голові в Наталії з самого ранку. Вона сиділа і
Життєві історії 0
Про подарунок Віктор подбав заздалегідь. Він вийняв зі своєї скарбнички гроші і пішов у магазин, де купив найрізноманітніші цукерки, вафлі та шоколадні батончики. Усі солодощі він упакував в один великий прозорий пакет, перев’язав червоною стрічкою і залишився задоволений. Ще він приготував кілька невеликих призів для ігор, які належить проводити дідові Морозу. Призи він поклав у кишені червоної шуби. Це були кулі та бенгальські вогні
Віктор і Аліна сиділи за однією партою. Швидко пролетіло півріччя восьмого класу. Ось уже
Життєві історії 0
– Дурна ти, Ірко! Ось побачиш, пошкодуєш ти про це, дуже пошкодуєш. Такого чоловіка ти урвала чудового, а тепер розкидаєшся! Підберуть, оком моргнути не встигнеш. Потім лікті кусатимеш
– Дурна ти, Ірко! Ось побачиш, пошкодуєш ти про це, дуже пошкодуєш. Такого чоловіка ти

You cannot copy content of this page