Наше спілкування ставало все ближче, він запрошував мене до ресторанів, я погоджувалася, підвозив додому (раніше маршрутками доводилося їздити), нарешті, коли ми після чергового походу до ресторану поїхали до нього, все сталося
Нам із чоловіком по 27 років, одружені ми вже більше 7 років. Заміж я
На жаль, ціни зростають скрізь, зокрема й у зоомагазинах, оскільки майже все, що тут продається, завозиться з-за кордону, а отже, купується за долари, про курс яких усі знають. Проте мені, тендітній дівчині, доводиться вислуховувати дуже багато образ щодо підвищення цін
Вже другий рік я працюю продавцем у невеликому зоомагазині. Асортимент у нас стандартний, корми
Яке ж було наше здивування, коли, відкривши другу банку, ми побачили, що фарба там зовсім не того відтінку, що була в першій, звичайно, після нанесення її на стіну і побачили, повернулися в магазин і попросили допомогти нам замінити фарбу на справді однакову
Давно із чоловіком збиралися зробити ремонт у квартирі. Не те щоб дуже грандіозний, а
Відносини зі свекрухою були нормальні допоки ми не купили з чоловіком загальну квартиру, точніше, купив чоловік, частину грошей знайшла свекруха, частина позички, борг уже повернули, позику платимо, тобто на квартиру заробив чоловік, я сама вклала трохи, та й обставила, звичайно, на свої гроші
Ми із чоловіком майже 10 років разом живемо. Йому 50 років, мені 46. Ми
Мої батьки вирішили купити хату, ми з чоловіком допомогли їм знайти будинок, запропонували взяти будинок дорожче, фактично ми його купили, взявши кредит, і щоб його закрити нам довелося продати квартиру в новобудові, будинок купили й краще, практично в межах міста, і парк, і річка поряд. Ми з чоловіком раділи, сподівалися, що зможемо дітей на чистіше повітря возити й батьки будуть щасливі
Моїй мамі 59 років, а батькові 62, я їх дуже люблю і поважаю, дуже
Сестра сказала: «Поживу в тебе поки стану на ноги, а потім з’їду», становлення на ноги у неї триває два роки, спочатку я думала, якщо вона не може потягнути окрему квартиру, то зможе платити за мою половину орендної плати, і їй не клопітно і мені теж вигідно, якщо вже живемо разом
Я з маленького містечка та ще зі школи мріяла жити та працювати у столиці.
У сім’ї чоловіка не прийнято було витрачати гроші на книги, вважалося, що діти мають бути нагодовані та одягнені, у квартирі зроблено ремонт, куплені меблі, не гірше ніж у сусідів чи знайомих, а навчання після школи – марнування часу
Я заміжня вже два роки, є маленький син, стосунки з чоловіком нормальні, якби не
Залізли у кредити, тож грошей від зарплати залишається зовсім небагато, але і все це «трохи» чоловік витрачає на постійні поїздки до своїх батьків, котрі майже щодня про щось його просять, при цьому холодильник у нас, у прямому розумінні цього слова, завжди порожній, ніякі фрукти та солодощі дитина не бачить
Ми з чоловіком у шлюбі 2,5 роки, і у нас є маленька дитина, їй
Коли отримала першу зарплату, купила торт та цукерки, запросила всіх на чай, відзначити, на мене дивилися всі, як на прибульця, запитала, чи може у вас тут прийнято відзначати такі події по-іншому, але жодної зрозумілої відповіді не отримала, мені було і прикро і соромно, залишила все на столі
Після довгих пошуків роботи, нещодавно влаштувалася в хорошу компанію, з пристойною зарплатою і, що
Намагалася пояснити сестрі, що так робити не можна, що в цьому будинку ще й я живу і не збираюся все це терпіти, вона почала плакати звинувачувати мене в тому, що через мене вона втратить своїх друзів
Прочитала історію про те, що сестра не хоче переїжджати і вирішила написати про свої

You cannot copy content of this page