Нещодавно моя дружина потрапила в невелику аварію і попросила про всяк випадок зняти запис аварії з відео реєстратора, вона з електронікою не дуже товаришує. Я виконав прохання.
Але разом із записом скинув і всі інші файли собі на ноутбук. Поки шукав запис, відкрив кілька файлів, а там розмова дружини із сестрою.
Я послухав усе та переглянув. Ні, в записах не розкрилися зради.
Дружина щодня дорогою на роботу і з роботи дзвонить сестрі та своїй мамі. Окрім розмов про дітей, про подруг та їхніх чоловіків, хто і з ким на роботі, постійно присутня одна тема — які погані і не романтичні я та чоловік сестри, і як би хотілося романтики, прогулянок.
І ще приємно, коли на них звертають увагу. Суть претензій, що зайвий раз не сходимо в кіно чи театр, зайвий раз не поцілуємо, не обіймемо, не даруємо квіти без приводу, мало компліментів, мало розмовляємо, як чудово було на початку стосунків.
Далі йде перерахування дрібних побутових негараздів, сміття не викинув, шкарпетки розкидав і як це все жахливо.
— Машо, ну ось дивись, він може пізно ввечері прийти, поїсти й за собою навіть не прибрати. Я зранку встаю та прибираю тарілку після борщу, все засохло, комахи злетілися. А хлібні крихти навіть з підлоги замітаю. Наче собака, якась поїла.
— Як я тебе розумію, а мій навіть шкорпетки свої не вміє скласти біля пральної машини. Знімить їх біля інітазу, а вони там й валяються.
Мені всі 15 років здавалося, що в нас прекрасна сім’я, що ми ладнаємо, тому що не лаємося, практично завжди вміли домовлятися (та й у сестри начебто все добре).
Двічі на рік відпустка за кордоном, тепер дружина з подругою літає. Іноді їздимо на два-три дні без дітей за місто.
Зустрічаємось із друзями, ходимо до ресторанів іноді без приводу. Завжди хороші подарунки на день народження та інші дати.
Родина ми забезпечена. Гарний одяг, житло, машини, фітнес і т.д. Домашнім господарством дружина не сильно обтяжена, є хатня робітниця, я її не затискаю по зустрічах з подругами і начебто завжди були поважні стосунки одне до одного, з близькістю все регулярно і із задоволенням, двоє дітей.
Я не знаю, що зараз змінити, як змінитись і де межа змін, щоб було достатньо. Думав дати послухати чоловікові її сестри, порадитись, але якось не наважився. Поговорив із другом.
Дві думки, хтось сильно почав нахабніти і просто звичайну жіночу розмову. Чи може сісти поговорити із дружиною?
Сказати, що я все послухав, адже не спеціально підслуховував, так склалося. Не хочу мати секрети від дружини, ми зазвичай усім ділимося, та й удома почуваєшся якось не дуже комфортно.
