Я дуже любила Миколу, тож без зайвих роздумів погодилася вийти за нього заміж. Рідні тоді довго відмовляли мене від цього кроку. Казали, що я поспішаю. Переконували, що він мені не пара, що він не має ні житла нормального, ні автомобіля, ні навіть хорошої освіти.
І вже перші місяці спільного життя змусили мене замислитися над тим, чи не помилилася я. Ми не вилазили з боргів, зарплати чоловіка вистачало тільки на найнеобхідне.
Причому перспектив не було видно. Йому на роботі ніякого підвищення не світило. Навіть у мене з моєю вищою освітою було набагато більше шансів досягти успіху.
Почалися непорозуміння та сварки. Чоловік хотів, щоб я влаштувалася на першу-ліпшу роботу. Але мене це не влаштовувало, адже за копійки я робити не збиралася. Менш ніж за рік я вирішила, що з мене вистачить. Взяла і подала на розлучення.
Минуло вже дев’ять років. За цей час я так і не змогла збудувати кар’єру, про яку мріяла. Робота є, але вона не приносить задоволення, та й зарплата посередня. Встигла за цей час ще раз невдало вийти заміж. Дітей ще немає. Коротше кажучи, глухий кут.
І тут нещодавно я натрапила на свого першого чоловіка у соціальній мережі. Мабуть, він нещодавно зареєструвався, і рекомендації щодо згідно своїх параметрів вирішили запропонувати мені його додати до друзів. Я з цікавості зайшла на його сторінку і тут…
Так, там було не так багато фотографій. Але навіть тих, що були, було достатньо, щоби зрозуміти, що Микола живе зовсім новим життям.
На одному знімку він сидить у кафешці Мілана, на іншому фото вже позує на тлі визначних пам’яток Лондона. Гарно одягнений, доглянутий, задоволений життям, упевнений у собі. Я повірити не могла в таке перетворення.
Тепер собі місця не знаходжу. Розповідала про це і подругам, і рідним. Але вони не розуміють мене. Просто кивають головами, мовляв, всяке буває, життя непередбачуване. До них не доходить, яке спустошення я відчуваю…
Може, варто спробувати відновити ці стосунки? Ми ж із Миколою не чужі люди, довго були разом, кохали. Часто роздумую, що сказала б йому під час зустрічі.
А якщо я йому зізнаюся, що вважаю те розлучення помилкою? Чи вийде у нас знову бути разом?