Сестра вважає, що наші батьки мають погашати її кредити. Ми вдвох із сестрою виросли у повній родині. Жили зазвичай, як і більшість знайомих дітей, що оточують нас. Зараз і в мене, і в сестри, вже є свої сім’ї, не вдаватимуся до подробиць.
І тут у нас склалися різні думки. Сестра вважає, що наші батьки зобов’язані допомагати матеріально. Свого часу батьки допомогли і мені, і сестрі з житлом, зараз вони вже кілька років пенсіонери, мешкають на пенсію, додаткових прибутків немає.
В оточенні сестри батьки її знайомих допомагають своїм дітям: хтось кредити допомагає платити, хтось просто грошей дає. У мене теж є такі знайомі, яким допомагають батьки грошима, доходи цих батьків більші за доходи моїх батьків. Я сестрі так і говорю, що «за доходами та витратами».
Я все це розумію, а сестра не хоче розуміти. Невже батьки, виростивши своїх дітей, не можуть просто пожити для себе і не тягнути кредити, які сестра набрала, намагаючись жити краще. Це перша частина питання.
А тепер друга. Спілкуючись зі своєю матір’ю, я постійно чую про те, як діти її знайомих, які змогли досягти чогось більше, ніж я і сестра, які звичайні рядові співробітники організацій. Але вони працюють, допомагають своїм батькам грошима, подарунками, квартирами. І це звучить як докір на нашу адресу, я стомлююся це чути безперервно. Може тому і сестра так поводиться?
