Скандалів та розбірок не було, чоловік не вибачався за зараду, не намагався виправдатися, за його словами це я у всьому винна, завжди показувала свій характер і гнула свою лінію, часом навіть ображаючи його і витирала ноги, а вона його кохає, ласкава, ніжна та м’яка

Я зрозуміла, чому мені зрадив чоловік. На вигляд типова банальна ситуація. У шлюбі прожили 15,5 років. Здавалося, щасливий шлюб, завжди і в усьому разом, досі все гарно в ліжку та загалом стосунки. І ось місяць тому я дізналася, що чоловік має іншу.

Скандалів та розбірок не було. Я була всім цим просто зламана, просто шоковий стан, прострація та багато дикого нескінченного болю. Чоловік не вибачався, не намагався виправдатися, він просто все звалив на мене. За його словами це я у всьому винна. Я завжди показувала свій характер і гнула свою лінію, часом навіть ображаючи його і витирала ноги. А вона його кохає, вона ласкава, ніжна та м’яка.

От і все. При цьому до неї він не пішов, пояснив це тим, що не може покинути дітей (у нас два сини 11 та 13 років). Але й із нею нічого не закінчив. Листування точно веде, а решту не знаю, я не копалася і знати не хочу. Може так і їздить до неї, швидше за все, так і є.

Але хоч як дивно суть не в цьому. Коли я дізналася правду і впала в депресію, я намагалася зрозуміти, за що це мені. Відповідь знайшла, хай і не одразу. У мене це другий шлюб. З першим чоловіком розлучилася погано. Перший чоловік мені здавався слабохарактерним чоловіком, а мені хотілося, як будь-якій жінці, почуватися слабкою, і щоб усі важливі питання вирішував він.

Все закінчилося тим, що ми посварилися, я пішла, грюкнувши дверима, а потім зрадила з колегою з роботи, який до мене давно нерівно дихав. Чоловік дізнався про все і не пробачив. Я й сама не повернулася б. Я втомилася від того шлюбу, ми розійшлися.

З колегою продовження не було, потім зустріла майбутнього чоловіка. Ось, мабуть, за той шлюб я розплачуюся зараз. Найгірше і мерзотніше в тому, що я варта свого нинішнього чоловіка, сама така ж і чинила. Зараз мені дуже боляче і тяжко від зради чоловіка.

Ще болючіше і гірше від того, що сама така сама. Так і живу, намагаюся зрозуміти, що робити далі і як тепер з усім цим жити. Розплачуюся за свої ж вчинки, і сама ж від усього цього вою всередині.