Я виховала свого онука із 3 місяців сама, одна. Дочка вийшла заміж вдруге, а він виявився гулякою.
Мій онук мене називав, й не тільки називав, але завжди вважав мене мамою. Ми з ним були не лише мама та син, а ще й великими друзями.
Все, що потрібно було сказати або порадитися, навіть з приводу того, що ми сьогодні будемо ввечері або в обід їсти. І зараз це теж продовжується, і сусіди, і на роботі всі кажуть, що він чудовий син, працівник та друг.
Але одного разу він привів у будинок дівчинку (йому 23 роки, а їй 19 років) і сказав що, швидше за все на Новий рік буде весілля. Я зраділа, думаю ось нарешті і помічниця, але їм нічого не сказала.
На Новий рік весілля не було. Ця дівчинка виявилася егоїсткою, синові сказала, що машина в нього погана (тойота) і сам він бідний (хоча щовечора забирав її з роботи та вечеряти возив до ресторану). Сказала, що заміж вона не піде за нього.
Він дуже переживав, коли вона таке сказала, але й звісно радився, що робити далі. Я йому сказала, що може це вона його відчуває.
Сказала, поклич кудись у невимушену обстановку. Він їй зателефонував, вона погодилася. Я була така рада, думала, мої припущення підтвердилися.
Бачила по синові, що вона йому потрібна. Мабуть, у нього теж була надія, але він приїхав ні з чим. Вона йому відповіла те саме, але ще додала, що коли вона не матиме хлопця, вона може потім і з ним погуляти.
І ось після цього мій син зовсім змінився. Він перестав мені говорити куди поїхав, на який час, з ким і я нічого я зараз не знаю про нього. Відпустив бороду.
Виглядає просто шалено. Красень! Йому б дівчинку якусь, а він мені каже, що питання закрите до 27 -28 років. Хороших дівчат зараз немає, а легковажні йому не потрібні.
Не знаю, чим допомогти йому. Він тепер ходить по нічних клубах. Кажу, що в нічних клубах хороших дівчат немає.
Відповідає що знає, щоб я чекала до 27 років. Як допомогти синочку. Чим? Може, хто мав ідентичну історію? Розкажіть, як упоралися в такій ситуації?
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…
На просторій кухні з дорогими меблями стояла гнітюча тиша, яку порушувало лише гучне плямкання. —…
— Катю, ти б за сумку взялася, бо ж ручки відриваються! — пролунало з напівтемряви…
Я вважаю, що мені неймовірно пощастило: я встигла випурхнути на пенсію ще в п’ятдесят п’ять.…
Розходилися Ілля з Ніною так, що стіни дрижали. Прожили разом майже тридцять років, двох доньок…
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…