Я маю 25-річного сина Дениса. Він одружений і ніяк не може отримати від дружини розлучення, бо дитині ще немає й року. Історія почалася ще в шкільні роки: Денис любив Марину, Марина на нього уваги не звертала, зате за хлопцем хвостом ходила дівчина, на ім’я Діна, старша за Дениса на два роки.
Школа залишилася позаду, Денис, як і раніше, марно доглядав Марину, на якийсь час Діна з горизонту взагалі зникла: навчалася, потім виїжджала працювати за контрактом в іншу країну. І ось близько двох років тому Денис випадково зіткнувся з Діною. Розговорилися, син щойно отримав від Марини чергову відмову, Діна, як я вважаю, скористалася моментом.
Втішила. І так втішила, що після кількох поодиноких зустрічей опинилася у цікавому становищі.
Денис відразу позначив своє ставлення Діні: він її не любить, краще буде, якщо дитини не було. А дівчина від цього категорично відмовилася, почала шукати як обійти ситуацію. Як? Через його батька.
Чоловік мій був людиною дуже строгих правил. Для нього онук, який зростатиме без батька – це неприпустимо. Він же працював учителем у школі, де навчалися і син, і Діна. Ось до нього вона й потопала, пузо своє понесла. Як я його просила, щоб не втручався, ні. Він Дениса взяв у такий оборот, каже – якщо так вийшло, то одружись чи ти мені не син!
І що хорошого з цього одруження вийшло?
У РАЦС Денис та Діна пішли, коли дівчина була вже на п’ятому місяці. Винайняли квартиру, спробували жити. Спільне життя не склалося з самого початку, промучившись чотири місяці, якраз перед пологами Діни, Денис повернувся додому, тим більше, що був привід: батька відвезли на швидкій з великим проблемами по здоров’ю.
Батько Дениса з лікарні вже не повернувся, за кілька тижнів чоловіка не стало. Не повернувся до родини й Денис. Допомагав Діні, відвозив до пологового будинку, носив передачі, зустрів її та сина, брав участь у закупівлі всього необхідного, давав Діні гроші, але одразу сказав: він не повернеться.
Вона всіляко його намагалася повернути. То дзвонить і плаче, що почувається погано, мовляв, приїхати треба і посидіти з сином, то хлопчик захворів, то вона просто не уявляє, що робити з краном. Ось безпорадна дівчинка просто!
Денис їздив, розгрібав проблеми матері своєї дитини, оплачував орендоване житло, давав гроші й просив тільки про одне: дати йому розлучення.
Ти ж бачиш, нічого у нас із тобою не виходить. Син офіційно мій, у шлюбі народився, аліменти та інша допомога будуть, ну які ми чоловік та дружина? Жодні?
А вона весь час тягла, все сподівалася. На що було сподіватися, якщо одразу знала, що чоловік до неї не відчуває жодних почуттів, хіба можна повернути те, чого немає і не було? Ось ви скажете, дитина. Можете мене соромити, але нічого я до цієї дитини не відчуваю, крім подиву: навіщо вона на світ з’явилася. Бачила його тільки у Дениса на фото, бабусею цього хлопчика бути не хочу і не буду. Мені здається, що і Денис до нього ставиться так само. Робить, що має, не більше.
Дитині Дениса та Діни 9 місяців, нещодавно, до речі, мама та малюк повернулися жити до батьків Діни. Я пояснюю це тим, що Діна втратила надію повернути в сім’ю чоловіка, що кілька місяців вона залишалася в орендованій квартирі тільки через те, щоб було, куди повернутися її чоловікові.
Зате тепер вона Денису просто помстилася. Гроші вимагає, до дитини його не пускає, а головне, ніяк не подасть на розлучення, хоча мій син готовий виконати будь-які її умови.
Річ у тому, що кілька місяців тому у Дениса несподівано налагодилися стосунки… з Мариною. Дівчина, яка багато років ігнорувала залицяльника раптом розглянула, що Денис – непоганий варіант.
Мій хлопчик був щасливий, коли Марина погодилася з ним зустрічатися, але приблизно через місяць Марина почала говорити про те, що її пригнічує одружене становище Дениса.
-А що я батькам скажу? Знайомтеся, це Денис, ми одне одного любимо, правда, він одружений з іншою? – каже Марина. – Коли ти вже розплутаєшся з цим прикрим непорозумінням, яке називаєш своїм шлюбом? Тобі треба розлучитися. Мені й так буде непросто пояснити батькам, що мій наречений має дитину від першого шлюбу!
Батьки Марини люди впливові та забезпечені, але головне, що дівчина готова поставити стосунки з Денисом на паузу через його штамп у паспорті: розлучишся – приходь. А розлучитися Денис не може, а вона нарешті розкрила карти та зізналася, що не збирається цього робити так довго, як тільки це можливо.
-А просто тому, що не можна так, – каже Діна. – Взяти, зробити дитину, одружитися, а потім прийти й сказати: “Дай розлучення, я люблю іншу”. Не дам. І рік виповниться нашому синові, а я нерви тобі помотаю, висловлюватиму незгоду. Ти мені життя зіпсував, а я зіпсую його тобі. Дивишся, твоя обожнювана Марина тебе і покине, не дочекавшись штампа про наше розлучення.
Ось навіщо їй це треба? Що вона доб’ється?
Він зараз засмучений – сил немає, дивитися боляче. А я, грішною справою, небіжчика свого поганими словами поминаю. Якби не він, не було цього шлюбу. А що він зараз може зробити? Тільки страждає і нервує, він стільки років Марину добивався, а зараз все знову піде прахом через цю Діну? Провалилася би вона разом зі своєю дитиною.
Я дитину Діни не тільки не вважає своїм онуком, я взагалі думаю, що це все із-за нього. Онук, це бажана дитина, народжена усвідомленими батьками, нехай потім їх розведе життя, всяке буває. А ось так, коли це інструмент, щоб одружити з собою чоловіка, який цього не хоче, а потім інструмент, щоб не давати цьому чоловікові розлучення і псувати йому життя – це не онук.
Наболіло. А що ви думаєте?
