Місяць: Грудень 2024
Я весь рік просто білкою крутилася, – каже Марина. – Нова робота всі соки вичавила, та ще я й підробіток свій не кидала, все прагнула грошей побільше заробити.
– Провів? – Наталка з хвилюванням подивилася на чоловіка, який щойно зайшов до квартири. Вигляд у нього був задумливий і трохи розгублений. Не дивлячись дружині в очі, він сказав: – Так,
Каті розповідали в дитячому будинку, як її знайшли. Загорнута в дитячу байкову ковдру, лежала на ганку міської лікарні. Їй було кілька днів, вся така чистенька, доглянута, хоч і
Бабуся Ганна випила кисляка, помолилася і зібралася спати. Коліна сьогодні боліли сильніше, ніж зазвичай. Розтирання настоянкою з хрону не допомагало, а мазь закінчилася. От, дожила. Очі погано бачать,
Це історія сім’ї “неблагополучної”, як у нас прийнято називати. Мати виховує сина, одна, без чоловіка, розлучилася, коли синові і року не було. І от синові вже 14 років,
Мати тримала Світлану вдома. Коли всі дівчата і хлопці, голосно кричачи, грали у дворі у хованки, Світлана зітхала біля вікна. – Досить сидіти там, йди уроки роби! – кричала
Дружина спочатку лаялася, а потім заспокоїлася. Діти пішли одне за одним. Чоловічої сили Миколі вистачало і на дружину, і на подружок. Жили вони разом із матір’ю Миколи, маленька,
У Кіри чоловік працював жіночим лікарем. Подружня пара мріяла про малюка. Однак нове життя ніяк не зароджувалося в Кірі. Віталій (чоловік) сам лікував свою дружину, возив на всілякі курорти,
Аня і не помітила, як у квартиру баби Каті, яка пішла на вічний спокій, в’їхали нові мешканці. Просто вранці зіткнулася з ними на сходовому майданчику. Вона зачиняла двері,
– Юлія? Нікітюк? Це ти? – Вибачте, ми з Вами хіба знайомі? – Ну звісно ж, Юлька! Ми ж з першого та по десятий «А», як знайомі! – Вибачте, у мене досить