Місяць: Грудень 2024
Не можу сказати, що я ідеальна дружина, але чоловікові не набридаю постійними дзвінками (1 раз на 3 хвилини) на тему «коли ти прийдеш?». Мені достатньо одного, і то
Галина Геннадіївна була природженою свекрухою. Не сухою, стриманою свекрухою, а саме свекрухою – безцеремонною, впертою, голосистою. Її мама Люда боязко ділилася з подружками враженнями від новонародженої донечки. – Лежить
– Гаріку, ти нічого мені сказати не хочеш? – Галина вперла руки в могутні боки і недобро примружилася. Гарік занервував: кволе тільце, щойно прикрите майкою, вкрилося мурашками, голова мимоволі втиснулася
— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі, відпочивати будемо. – Дивиться Аллочка в очі чоловікові,
Настала передноворічна метушня, всі кудись поспішають, закуповують продукти візками в супермаркетах, напої, тільки Ангеліна спокійно ходить поміж рядів з продуктами, не поспішаючи розглядає різнокольорові пакунки та обирає фрукти.
– Що поїсти? Знову нічого путнього не приготувала? Що ти робиш цілими днями вдома? Докори та невдоволення від свого чоловіка Ольга чула щодня. То не допрасувала сорочки, то не
Сергійко ішов до свого хрещеного батька Івана напередодні Різдва, збирався пригостити його кутею і привітати з прийдешнім святом. Вони рідко спілкувалися останнім часом, але коли зустрічалися, на душі
Забута дитяча пісенька крутилася в голові в Наталії з самого ранку. Вона сиділа і розмірковувала, допиваючи ранкову каву. Глянула на годинник, ойкнула і побігла вдягати пальто. До автобуса
Віктор і Аліна сиділи за однією партою. Швидко пролетіло півріччя восьмого класу. Ось уже й Новий рік на носі, а Вітя досі не знав, де зустрічатиме Новий рік.
– Дурна ти, Ірко! Ось побачиш, пошкодуєш ти про це, дуже пошкодуєш. Такого чоловіка ти урвала чудового, а тепер розкидаєшся! Підберуть, оком моргнути не встигнеш. Потім лікті кусатимеш. У