Автор: Solomiya
Прекрасний настрій, весняна погода, тепло, майже як влітку. Марія та Павло вдосталь нагулялися і вже поспішали додому. – А давай купимо додому тістечок. – Ми ж лише з
Марина вийшла на ґанок і насупилася. Роботи було непочатий край, а ось часу на всю цю роботу зовсім не вистачало. От і доріжки всі снігом замело і паркан
Сергій привіз свою наречену в село, де він раніше жив. Там йому залишилася у спадщину хата його бабусі. – Вибирай, Іринко, тут житимемо або в місто поїдемо винаймати
Світлана не пам’ятала, як дісталася додому. Все, що сталося на бенкеті, зараз здавалося страшним сном. Осоромитися так перед усією ріднею… *** Прислухалася. На кухні шуміла вода, дзвенів посуд.
Катя познайомилася з майбутнім чоловіком на корпоративі, коли фірма, зібравши працівників усіх філій, відзначала черговий ювілей. Ігор одразу сподобався дівчині: уважний, доброзичливий погляд, приємна посмішка, стримані манери. І
– Зовсім наш дід старий став, сам уже не справляється…– сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас діда? У нас у самих тісно, не
Сергій пішов, нічого не пояснивши. Це третій чоловік, який кидає мене. Ось так, нічого не сказавши. Не поговоривши. Так, чорт забирай, ми ввечері займалися коханням і вранці планували
– Вітаю, Ванюшко, як твоє щеплення, не намочив його? П’ятирічний хлопчик із серйозним виглядом відповів: – Дядьку лікаре, я що, маленький? Усі знають, що щеплення мочити не можна, а то
– Навіщо ти приїхала? – мати тримала двері ногою, трохи прочинивши, – Як мені тепер людям в очі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки-но перестали пліткувати, ми з батьком у
– Ти… Ти… – Ольга схвильовано вхопилася за одвірок, нахилилася, щоб ковтнути повітря, – Ти знаєш… Павло повернувся, – видихнула. Вона важко дихала, бігла, перестрибуючи купи, легко, як молода кізочка,