– Так, я саме так і вважаю. Це і мій дім теж. Давайте я, на правах дружини Вашого сина, буду ходити до Вас додому, коли захочу? Вам це сподобається
Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні. Свекруха не просто приходила до нас сама, а
– Ну скільки можна? Доцю, у тебе двоє діток. Ну сьогодні квартира є, а завтра нема. Куди ви підете? На вокзал
Моя донька 4 роки тому вийшла заміж за Олексія. Не можу нічого поганого сказати про свого зятя. Але й гарним чоловіком його назвати язик не повертається. У нього
— Пересядь-но назад, я на задньому сидінні їздити не люблю, та й старша я, вияви повагу, та й поряд із сином хоч трохи посиджу. — Неприємно було, – визнає Валентина, – Сергій мовчить, а я, як обпльована пересідаю
— Для мене це не дрібниці, – Валя категорична, – і річ навіть не в тому, що мене постійно намагалися принизити, але ж елементарна повага має бути! Нервувати
Олеся тоді побачила фотографію батька за склом у серванті. Вродливий, засмаглий, із широкою посмішкою і щасливими очима, він притискав до себе двох білявих маляток. Зовсім ще маленькі, рочки по 3 їм. Ці дівчатка обіймали тата за шию, і теж посміхалися. На плечі в тата сидів великий, різнокольоровий папуга.
Уся рідня Олесі, усі друзі та знайомі крутили пальцем біля скроні й казали, що вона, Олеська, збожеволіла. Та хто ж добровільно відмовляється від спадщини? Де ж це бачено,
— Я Максим Коваль. Я дуже хочу їсти, але в мене немає грошей. А маму забрали в лікарню і я залишився один. Мені страшно. — А де твій батько Максиме? —  Не знаю, мама казала, що він пішов від нас, коли я тільки був ще немовлям
Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю упакований. От тільки не було кохання. Понад
У мене в голові просто не складається, що все, чого ми разом досягли, зруйнується не через зраду/скандали, а ось так. Я дуже люблю цю людину, всі 9 років взагалі ні на кого не дивилася, вкладалася в нашу сім’ю всім, чим могла, і майбутнє бачила тільки з ним
Ми зараз перебуваємо з майбутнім колишнім чоловіком у стадії розлучення – скоро подамо заяву до РАЦСу. Про нас: йому 28, мені 29 років, разом були майже 9 років,
— Не знаю, чим уже так їй колишня чоловіка, а тим паче його син завадили, але це щось! До мене які претензії? Занадто тепло спілкуюся з колишньою дружиною сина. Ні більше ні менше. А мені з нею треба ворогувати? У волосся вчіплятися? На інший бік вулиці переходити, якщо вона назустріч іде? – усміхається жінка
— Я доросла людина і прекрасно розумію, скільки шлюбів зараз розпадається, на жаль, – каже Людмила Дмитрівна. – Розлучилися, буває. Нехай будуть щасливі окремо. — А колишня невістка
— Тобі спадок відписано, – заявила. – Тобі й догляд за мамою. Ти – молодшенька, найулюбленіша, з тобою мама вічно пестилася. Через тебе вона і сім’ю з моїм батьком зруйнувала, і його самого погубила. — Начебто доросла жінка, сама мати, а таке каже, – дивується Дарина. – Так, син у неї один, зараз йому 22 роки
— Як я зрозуміла, у неї завжди щодо мене якісь ревнощі були, – розповідає Дарина. – Якось, давно ще, взяла і напряму запитала, за що вона мене так
— Ось доростеш до моїх років – зрозумієш. Тобі зараз тридцять і, знаєш, мені теж у душі не більше тридцяти. Я раніше не розуміла, коли так говорили інші… А тепер зрозуміла. І душа моя також юна, і виявляється може закохатися… — Закохатися?! Мамо! Фу! Ти що закохалася в цього старого?! – вигукнула, знову ставши грубою, Даша
Дарина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоюсь іншою: очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка раз у раз торкається губ, роблячи все обличчя свіжішим
— Ох Танюха, яка в тебе шикарна дача. Огірки солодкі. – Хрустів огірочками Сергій. – Назбирай нам із собою. Давно я таких смачних не їв. І редисочки з цибулькою. Таня неохоче погодилася. Огірки тільки пішли, їх ще мало, але братові відмовити не наважилася
П’ять років тому в родині сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача. Пішла з життя якась там родичка, майно якої в різному розмірі дісталося Тетяні Петрівні

You cannot copy content of this page