Життєві історії

— Подали заяву, весілля у нас призначене на середину листопада, – каже Ніна подрузі, – нікуди особливо не поїдеш, за кордон ми не зможемо і взагалі, головне зараз

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і

— Ну, звісно, він на це не погодився, – відповідає подрузі Катя, – я б теж, напевно, не погодилася, за таких вступних даних, чого гріха таїти, тому я

— Ну як я зможу це виконати, – мало не плаче Маргарита Олександрівна. – У мене ж не одна донька, а дві. І Люда налаштована категорично: раз їй

Звістку про те, що її колишнього чоловіка не стало, Ксенія Олексіївна сприйняла з величезною байдужістю. Не пораділа, чому вже тут радіти, але й не засмутилася. — А з

— Може якось би і склалося? – запитує Юлію Григорівну подруга, маючи на увазі доньку жінки та її чергове завершення стосунків. – Скільки Наді? 32 уже? І хитає

— А винні син і я, напевно, не підготувалися, не створили умови. Дитина зʼявилася через 8 місяців після реєстрації шлюбу, а чоловік не створив умов! – розповідає Валентина

— Взагалі це її не хвилює, у нього в одній чверті навіть двійка була з української мови. Не знаю, що далі буде, хлопець ще тільки в 6-му класі,

Буває таке, що деякі події повторюються. Не один в один, звісно, але дуже схоже. Ось і в мене нещодавно сталося дежавю. Якось непомітно прийшов день моїх іменин. Дата

— Мамо, я ось ці твої речі беру, добре? – Ніна нахилилася над матір’ю і розмовляла з нею, ніби з маленькою. Мати кивнула, вона сиділа розгублена, кліпаючи очима.