Життєві історії

— Подзвонила мені з наїздом, що я тепер ходжу вже, значить, можу теж брати участь у догляді за тіткою Клавою, – зітхає Ірина. – А як ходити? І

— Та все, розлучаємося ми, – заявила матері тридцятирічна Ольга, – вистачить, скільки можна це все терпіти. Чоловік робити нічого не хоче, третій рік в будинку, а він

— Я навіть не уявляю, наскільки треба бути емоційно холодною людиною, щоб так повести себе, – зі сльозами на очах каже Олександра, – та не тільки я не

— А що самі? – гукає через паркан вдень в понеділок Лідію Іванівну сусідка, – я машину вашого Вані бачила, адже він був з п’ятниці і лише вчора

— Чоловікові такого взагалі не зрозуміти, у нього з власною мамою відмінні стосунки, – розповідає Ілона, – чесно кажучи, я цьому прямо заздрю. Але у мене зі свекрухою

Моя молодша донька закохалась у 20 років. Сильно, до самозречення. Бігала на побачення, сиділа, уткнувшись у телефон, чекала на смс. І все б добре, тільки її обранцеві було

Дівчино, дозвольте поряд з Вами присісти? – У майже порожньому трамваї поруч зі мною, що сидить біля вікна, зупинився дуже симпатичний хлопець. Звичайно ж, він міг зайняти будь-яке

— Ти, Серього, замерзнеш тут. Сам розумієш. Скоро ніч, хуртовина починається. До ранку тут не протриматись. Розмовляли двоє. Один високий, у чорному кожушку, міцно стояв на лижах, за

Сьогодні був важкий день. Іван ховав сестру. Нехай недолугу, але все ж таки рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і така трагедія. Віка, як могла

— Даром вона мені була не потрібна, – сердиться Дар’я. – І я досі вважаю, що свекрусі треба було цю бісову дачу просто продавати. Але ні, як же!