Він зачинив двері переді мною, я відчинила двері, щоб щось сказати, але він раптом штовхнув мене так сильно, що я впала на мармурову підлогу в коридорі
Мене звуть Ліза, мені 30 років, і я заміжня з Олексієм, якому 47 років. Ми разом уже вісім років, у нас є шестирічний син Артем. Наш шлюб був
Дмитро, постійно каже, що жінка має бути «хранітєльніцой ачага» і не повинна багато заробляти грошей. Однак я з дитинства звикла розраховувати лише на себе і ні від кого не залежати
Мене звуть Марина, і моя історія починається з того, що мій хлопець, Дмитро, постійно каже, що жінка має бути «хранітєльніцой ачага» і не повинна багато заробляти грошей. Однак
На думку сина ми з татом невдахи, бо нічого не досягли у житті. Я працюю майстром манікюру, а Ігор поліграфіст, і великих грошей у нас немає
Мене звуть Ганна, і мені вже 42 роки. Із моїм чоловіком, Ігорем, ми разом 19 років. За цей час було багато всього: радості, смутку, труднощів. Найяскравішими моментами були
На моєму весіллі, – продовжує Христина, – Олексій просто на очах дружини та інших родичів вщипнув за м’яке місце мою двоюрідну сестру, яка в нас свідком була. Навіть коментар відпустив з приводу того, яка в тієї апетитна філейна частина. — І що? Дружина стояла і дивилася? — І дружина, і мама. Стояли й дивилися, хохотіли, мовляв, Олексій у своєму стилі
Та в Америці чи в Європі за таке до суду притягують, – каже подрузі 28-ми річна Христина, – а у нас у сім’ї чоловіка вважається, що Олексійко так
Він усе життя жив, як пан, – каже та сама Ніна, дочка Леоніда Сергійовича, – маму раніше її терміну загнав в могилу, а самому що? У нього немає жодної сивої волосини, жодного зуба з пломбою, та він усе життя себе тільки й беріг. Про свій комфорт дбав. Нас ростив-годував? Ага. Мені дівчинці й то ременя діставалося, а про Єгора й говорити нічого. Не можу я його пробачити і забути те, як він маму ганяв, теж не можу. Адже він лозиною бив ї за всяку дрібницю! Вилки на світлі дивився і протирав між зубцями, все мікробів боявся. Міг шваркнути об підлогу тарілку з супом, якщо в ньому на його смак перцю було недостатньо. І що? Мами немає, а тепер я його примхи виконувати повинна? Ну вже ні. Якщо зляже – інша розмова. І то, скинемося з братом, доглядальницю наймемо, щоб рідше бувати в тата
Як Леонід твій, тримається? – запитує приятелька Антоніну Сергіївну, – та вже, такий удар, такий удар. Марія ж молодша за нього, та не хворіла нічим. І до пенсії
Розуму не прикладу, – зітхає Лідія Семенівна, – як можна так жити! 5 років, як Даша заміж вийшла, а живуть, як на вокзалі: речі в коробках, сплять на матраці, їдять на колінах. Ну що за побут? І дітей не заводять, поки не обживуться всим, але ж їм уже за 30
Розуму не прикладу, – зітхає Лідія Семенівна, – як можна так жити! 5 років, як Даша заміж вийшла, а живуть, як на вокзалі: речі в коробках, сплять на
Тепер Руслан – повноправний власник двокімнатної квартири, й іпотеку сім’ї брати начебто й немає потреби. Тільки тітка, яка образилася і розлютилася на рішення спадкодавця, кинула таку фразу, звертаючись до Насті: — Не буде тобі тут щастя, згадай моє слово! Бач, втерлася в довіру, з животом ходила, підлогу намивала, від немовляти бігала до чужого діда
Усі в один голос твердять, мовляв, потерпи, у вас же дитина, як же вона без батька, – каже Настя, – а я просто не можу вже так. Живемо,
Хвилин через 45-50, коли ми снідали, у квартиру буквально увірвався шквал під назвою «Марина Антонівна». Вона ридала і кричала, що ми її кинули посеред купи проблем, що більше їй нема на кого сподіватися і розраховувати. Що вона так і знала, що син її проміняє на дружину
Ну навіщо тобі це треба? – говорила мама, коли я оголосила їй, що йду жити на квартиру зі своїм молодим чоловіком Ігорем, – тобі 25 років, пора б
Аня з’їхала від матері до власної свекрухи після появи первістка, коли повернувшись з лікарні, виявила, що куплене нею і чоловіком ліжечко зникло в невідомому напрямку, а на його місці стоїть стародавня руїна з гаража. — Марині Сергіївні потрібніше, – сказала тітка Саша, – у неї у доньки дитина без чоловіка. Треба допомагати людям. Твоя дитина росте в повній сім’ї
Чудова людина, приголомшливої душі жінка, грамотний фахівець, який виховав не одне покоління молодих співробітників, чуйна подруга, – такі теплі відгуки і тости звучали на ювілеї старшої сестри моєї
Та відпочивати вона приїжджає, – обурюється Даша, – як з’явиться – спить до обіду. Ні, щоб матері допомогти, сестра ще й роботи додає. Якщо з чоловіком, то ще нічого, а якщо без нього, з розуму зійти можна. Навіть вигляд не намагається робити, що вона щось готує або прибирає. А мамі ж важко. Як приклад Даша наводить розпорядок звичайного дня сестри в гостях у мами: підйом о 12 годині, потім іде снідати тим, що мама приготувала, потім сидить перед телевізором, або з телефоном, пізніше збирається кудись
Маринка просто зловживає допомогою мами, – вважає Даша, – ясна річ, що мамі в радість, коли до неї приїжджає старша донька з дітьми, але так поводитися – це

You cannot copy content of this page