Життєві історії
— Три з половиною роки тому, – розповідає Катя, – ми вирішили начебто своє квартирне питання. І плани були райдужні, але другий рік прихід літа очікуємо зі здриганням.
Як сім’я, ми з дружиною пишаємося нашим успішним бізнесом, який дозволяє нам жити комфортно. Ми плекаємо наших двох чудових дітей і цінуємо їхні перспективи, активно підтримуючи їх у
Більш ніж десять років я була одружена з Максимом. Наше життя, здавалося, розпливалося у гармонії – наша дочка зростала в молоду жінку, у нашому домі панували злагода і
— Ану, забирайся геть зі своїм виводком, звідки взялася! – Уляна Петрівна відштовхнула свою невістку, ледь не скинувши ту з ґанку. — Та як же так? Куди ж
Ще до весілля ми з Олегом почали мріяти про власний дім, який збудуємо на бабусиній ділянці. Він навіть намалював, що і де має бути. Тож відразу після свята
— Дмитро! Ти ж обіцяв! Катя знає, мама зараз плакатиме, а тато виправдовуватиметься. Мама казатиме, що Каті вступати, а вони змінюють п’яту школу, що мама втомилася, а тато
— Ну ти що? У тебе квартира, а ти на орендованій живеш! — А що я можу вдіяти? – відповіла Олеся запитанням на запитання. — Треба боротися! —
Мені 37. Працюю масажистом. Усе пристойно: медичний масаж діткам із проблемами після травм. За професією я терапевт. Після інституту навіть працювала в поліклініці. Потім перекваліфікувалася. Житло своє є
Старенькі сусідки в моєму під’їзді вирішили, що я – дівчина зі зниженою соціальною відповідальністю, і мене терміново потрібно рятувати. Коли сталася ця історія, мені було 19 років (йшов
— Коли зустрічалися, нормально все було. Ну або я дзвіночки не помічала, перебуваючи в ейфорії, – розповідає Поліна. – Хоча й відпочивати ми їздили разом і навпіл наречений