Квартира трикімнатна, але з нами ще живуть батьки чоловіка та його молодша сестра із сім’єю. З першого дня в нас були сварки зі свекрухою
Проблема житла, можна сказати, зруйнувала моє життя. Нам із чоловіком по 53 роки, Є дорослий син. Йому вже 26 років. Живемо всі разом у одній чотирнадцятиметровій кімнаті. Квартира
Через кілька років бабуся почала говорити, що квартиру у спадок залишить мамі чи мені. У моєї мами троє дітей, але є її рідний брат, у якого дітей немає і, мабуть, ніколи не буд
Я ненавиджу своїх бабусю та дядька. Ані про це не шкодую і вважаю, що маю на це повне право. Все почалося з того, що 7 років тому я переїхала
Коли ми повернулися з лікарні, то чоловік навіть не помив за собою посуд, за цей час, поки ми перебували в лікарні, не складав своїх речей, і це він вважає нормальним. На цьому ґрунті ми посварилися
Кілька днів тому потрапили з сином до лікарні, на три дні і швидко одужали. Коли тільки почали лягати до лікарні, спочатку лікар сказав, що нічого купувати не треба,
Справа в тому, що мій чоловік зовсім не думає про майбутнє. Не дивлячись на те, що у нього хороша робота з непоганим заробітком, він не прагне відкладати гроші, не хоче купувати надійні дорогі речі
Зі своїм чоловіком я знайома вже майже десять років, 3 роки з яких ми одружені. Мені 31, чоловікові 30 років. Відносини у нас гарні, ми добре розуміємо одне
Ми нормально заробляємо обидва і завжди намагаємося допомогти батькам, не лише грошима, а й одягом та продуктами. Але оскільки у батьків чоловіка пенсії більше, то вони категорично відмовляються від будь-якої допомоги, завжди кажуть, щоб ми витрачали на себе та дитину
Наші з чоловіком батьки вже пенсіонери, мешкаємо все в одному місті. У мене ще є молодший брат, а чоловік — єдина дитина в сім’ї. Ми нормально заробляємо обидва
Дочка зі своєю сім’єю живе разом із нами. Спочатку це було начебто тимчасово, зять тоді казав, що батьки збираються подарувати йому бабусину квартиру, але з того часу минуло вже 7 років, у них вже двоє дітей, а ця квартира дісталася його сестрі, коли та вийшла заміж
Дочка зі своєю сім’єю живе разом із нами. Спочатку це було начебто тимчасово, зять тоді казав, що батьки збираються подарувати йому бабусину квартиру, але з того часу минуло
Аліменти платив справно, але понад ці гроші ніколи не надсилав, навіть на день народження. Мама за рік вийшла заміж, з’явилася сестра
Батьки розлучилися, коли мені було шість років, і з цього часу я пам’ятаю лише постійні сварки та з’ясування стосунків. Батька я так більше й не бачила, він поїхав
Адже я постійно хотіла піти, і навіть свідомо пішла на зраду, усвідомлюючи те, що це закінчить мої стосунки, а навіть не приховувала від сторонніх спеціально
Я заміжня майже чотири роки за людиною, з якою разом майже 10 років (нам обом по 27). І мені завжди здавалося, що я ніколи не  кохала свого чоловіка.
Не хочу нічого чути про роботу, з мамою телефоном не хочу розмовляти про це. Почуваюся нікчемною людиною, бо нічого не виходить
Мені 26 років. Пішла зі стабільної роботи, бо мені вона не подобалася, обов’язки були дурними та нудними. Потім довго шукала нову, нарешті влаштувалась на тимчасову роботу на 3
І оскільки було вигідніше винаймати квартиру разом, ми так і зробили. Через три місяці побралися, я дізналася, що чекаю дитину
Мені 29 років, 6 років тому я вийшла заміж за чоловіка, познайомилися на роботі, він був водієм. Романтики не було, зустрічалися, дружили, нам хотілося жити окремо від батьків.

You cannot copy content of this page