Рідне Слово – Сторінка 131

Життєві історії 0

— Поставила курку в духовку вранці, чоловік із кимось листувався телефоном, а потім такий зайшов на кухню й мені: «А довго ще курка готуватися буде?» Спитала, чи не поспішає він кудись, а він мені й каже, мовляв, мама його написала, брат приїде з дружиною, його кличуть. І мені: «Ти теж можеш поїхати, якщо хочеш»

— Ой, та ми лаялися вчора цілісінький день, — ділиться з подругою Тамара. —

Життєві історії 0

Потім у неї були Вова, Сергій і Алік. З Аліком Оля прожила найдовше, і від нього в Олі зʼявився син Степан. Але і там щось пішло не так і Оля залишилася одна з дитиною. Мої подруги, сміючись, запитували, чи не планую я взяти до себе і цього хлопчика, але я лише сумно посміхалася у відповідь

Мій син закохався в одну дівчину. Її звали Оля, і я тоді сприйняла подібні

Життєві історії 0

Будиночок на краю села Олена згадала. Вони з Андрієм лише кілька разів бігали повз нього в поле, до свого секретного місця. Якось, коханий зупинився біля хвіртки і, піднявши руку, гукнув

– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер

Життєві історії 0

Фігура Ангеліни була безформна, рухи Ангелини різкі, словниковий запас Ангеліни був трохи вище мінімального. Але син її любив, і Дарина змирилася з цим

Син Дарини поїхав за тиждень до весілля. Написав записку: «Знайшов нову роботу. Номер телефону

Життєві історії 0

Але в кухні вже привабливо щось шкворчало, це батько готував сніданок. У цій родині мамою був тато. Завжди турботливий, згладжує всі конфліктні ситуації, він був уособленням справжнього чоловіка. А які він смажив млинці… М-м-м

Напевно у кожного з нас трапляються неймовірні історії, часом курйозні, але які цілком можуть

Життєві історії 0

Жінка, видно його дружина, одягнена була у світлий брючний костюм вільного крою, розпущене доглянуте волосся, практично без макіяжу

– Лариско, це ти? Скільки років ми не бачилися… Ну ти, звісно, панянка видна,

Життєві історії 0

– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – за голосом Олени Павлівни було чути, що вона переживає

– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. –

Життєві історії 0

— Негідник, – кричала на зятя мати Лери. – Виставив із дому дружину і сина! Негідник! Кинути дитину дворічну, як так можна? Совісті немає. Ой, не бреши, через те, що дружина не готує або щось по дому не робить, не розлучаються

— Річ навіть не в готуванні, хоча Лера взагалі вдома нічого не робить, –

Життєві історії 0

«Ольго! Знову ви?! Та що ж це таке? Де ваші чоловіки? Чому ви їх не посилаєте в магазин?» «Рух – життя!» – несподівано для себе відповіла Оля, сусід спритно підняв жінку і знову, як і минулого разу, практично дотягнув її до квартири

Ольга Іванівна вийшла з дому в магазин. Вона була вже в інтелігентному віці, і

Життєві історії 0

Єдине, не розуміла, навіщо йти із сином або з донькою в магазин, якщо немає грошей. Ось він тягне матусю за руку і канючить: «купи…», а вона постійно повторює: «грошей немає». Ось цього Марія не розуміла

— З вас ще тридцять три копійки… Продавець, миловидна, пухлощока дівчина, терпляче дивиться на