– А в нас цінується тільки все дороге, – подумав він, – багатство витіснило живих людей. Нікуди не можна сісти, щоб щось не пом’яти, не подряпати
Взимку Валентина вирішила продати будинок і поїхати до сина. Невістка і син давно кликали
– Наталю, ти мене вибач, але у твоєму віці пора переходити на правильне харчування, вона приносила пакунки з “правильними” продуктами. Наталі не все подобалося, але вона не відмовлялася
У Наталі Сергіївни було три невістки, проте син був один. Так теж буває. Тричі
Загалом, коли Василина, нарешті, під’їхала, вони без її допомоги вже приготували два скромні салати. Не сказати, що стіл ломився, але хоча б неповна порожнеча. Виявилося, що ніякої розумної причини у Василини з приводу її запізнення не знайшлося. Просто вона довго збиралася і віддала перевагу зачісці, а не комфорту гостей. — Ви що накоїли? Я хотіла інший салат! – замість того, щоб вибачитися і подякувати за допомогу, сказала іменинниця. Вона прискіпливо поколупалася ложкою у великому блюді. – І огірки не почистили… ех ви. Аню, а ви ікру привезли?
Cвітлана і Віталій не любили спізнюватися. Вони завжди приїжджали вчасно, але того дня довелося
— Синку, а що тобі подарувати на іменини? Кухонний комбайн або набір сковорідок чи каструль? Ну що ти на мене так дивишся? Ці речі тобі точно в господарстві знадобляться, ти ж у нас усе чоловіче розгубив, поступово на жінку перетворюєшся. Ніколи, Рома, я б не подумав, що ти так мене зганьбиш! Це ж вистачило розуму при гостях сказати, що ти підлогу миєш! Над нами тепер усі родичі сміються
— Синку, а що тобі подарувати на іменини? Кухонний комбайн або набір сковорідок чи
Свекруха поставила перед Ганною кухоль і відкрила холодильник, щоб дістати якісь банки. Кухоль був брудний. Аня дуже здивувалася цьому, зазирнула в кухоль сина, очікуючи, що це просто їй дістався такий. Але ні. І в нього на колись світлому внутрішньому боці кухля явно виднілися «річні кільця» від чаю чи кави. Аня перевела погляд на розпочату баночку з медом. Та була липка, в бурштинових краплях. Тарілки, що Тетяна Андріївна поставила перед гостями, теж чистотою не вирізнялися. Ганна занервувала. Узяла свій кухоль і сина, встала, щоб їх помити
Ганна «віддячила» матері чоловіка після того, як побачила, в якому брудному кухлі та подає
Яке ж було здивування свекрухи, коли вона побачила щасливих онуків, які наминали гамбургери і запивали їх колою. А навпроти них сиділа її невістка, спритно орудуючи ножем і виделкою, вона жувала великий стейк із м’яса. Марія Семенівна підійшла до столика і втупилася на Ірину. Побачивши перед собою свекруху, та перестала жувати, опустила очі й витерла рот серветкою. — Тобі не соромно, Іро? Усім світом для вас гроші збирали, бажали вам якнайшвидше зробити ремонт і купити продукти, щоб діти домашню їжу їли! А ти!.. – із докором вимовила Марія Семенівна
Марія Семенівна збиралася в магазин. Більшість продуктів закінчилася ще днями. Пенсіонерка ледве дотягнула до
— Слухай, а куди мама твого благовірного діває свої незліченні тисячі від оренди трьох квартир? – не розуміє подруга. – Харчується ікрою та лобстерами? Одягається від кутюр? Відпустки на Кубі проводить, а вихідні в Парижі? Та що ти! Нікуди вона гроші не витрачає. Відпочиває вдома або до приятельки на дачу виїжджає на тиждень, харчується дуже скромно, одягається… одягу в неї вистачає, але таких грошей він не вартий, звісно. Гроші свекруха збирає. Заради того, щоб збирати. Скільки в неї – ми не знаємо, вона взагалі не любить це питання порушувати
— Інших варіантів і не було в нас, – сумно каже Діана. – І
Здавалося б, у Ангеліни вихідні на роботі будуть, можна поки що переїхати до мами в заміський будинок, пересидіти там, а потім уже спокійно перебратися в нову орендовану квартиру. Речі в них із сином, звісно, є. Але не меблі, подруга готова відправити на допомогу свого чоловіка з машиною. Тільки мама Ліни відмовила. Категорично. І у зустрічі Нового року, і в тимчасовому проживанні протягом 10-ти днів. — Вирішуй свої питання сама, а на мене це не вішай
— Дякую, що хоч ти допомагаєш, – каже Ангеліна подрузі. – Усе так навалилося,
— Ви купили курей, щоб Аллу годувати? – не могла повірити в почуте Таня. – Сестриці тридцять років, вона давно доросла і не бідна панянка. — Для нас ви завжди залишаєтеся дітьми, – міркувала Віра Петрівна. – Ми завжди готові з батьком останнє віддати заради вас
— Ви купили курей, щоб Аллу годувати? – не могла повірити в почуте Таня.
Павло дивився на своє маленьке диво, відкривши рота, і мало не забув вручити букети. Білий медсестрі, а яскраво-червоний коханій дружині, яка подарувала чоловікові дитину. Медсестра, судячи з усього, чекала більшого, ніж просто букет квітів, тому недбало кивнула. А ось Люда прийняла свій шалено красивий презент із важким зітханням. І знав Павло, про що дружина думає в цей момент. Букети дорогі, занадто дорогі для них. Зайва трата грошей, які могли б бути витрачені на більш потрібні справи
Морозним грудневим ранком біля високого ґанку будівлі, в якій дарують немовлятам життя тендітні жінки,

You cannot copy content of this page