— Хочу якнайшвидше довезти твої сумки, щоб ми могли поїхати посидіти в кафе. Знаю тут неподалік одне затишне місце – тобі сподобається.
Ольга та Віктор познайомилися зовсім випадково, зіткнувшись візками у супермаркеті. Вони посміялися з безглуздості
Галя знала, яке важливе це деревце для Ніни Єгорівни й сміливо кинулася захищати його. Але собака встиг зламати берізку і вкусив Галю за ногу
Наталя підписала папери, отримала гроші за будинок і полегшено зітхнула: — Ну ось і
– Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так, що мало не зламала нарощену красу.
Коли ключ повернувся в замку, його серце мало не вискочило з грудей, душа помчала
Я побачила повідомлення “Я чекаю дитину” на телефоні чоловіка і пішла на таємну вечерю з незнайомцем
Коли Кароліна побачила на телефоні свого чоловіка Данила повідомлення “Я чекаю дитину”, вона спочатку
Квіти Карга любила. Це була її душа. Які тільки рослини там не росли. Але головними красунями були гортензії. Білі, блакитні, рожеві — клумба була схожа на веселку
За очі її називали стара Карга. В обличчя — Семенівною. Імені її ніхто не
— Світлано, тільки не кажи, що я поспішаю, просто боюся, раптом хтось мене обійде на повороті, а я знову з носом залишуся, — заявив якось Андрій, — Я ж кульгавий, лисий, а ти красива молода жінка! — Андрій на секунду замовк
До поліклініки Світлана ледве допленталась — ногу сильно підвернула. Оступилася випадково, та так, що ледве могла
А минулого року не стало наших тата й мами. За рік на той світ забралися. Оленки тоді поруч не було. Олексій телефоном сказав, що вона не зможе приїхати проводити батьків в останню путь, у неї нервовий зрив і ще купа всього
Учора до нас у гості сестра Петра приїхала. Із чоловіком своїм і дитиною. Петька,
— Вибачте мені! Я ж влітку переховала гроші. Зовсім забула! Ви вже не кидайте мене, вибачте, дурну стару. Сергійко мій помирає. Тут зовсім з глузду з’їхати можна. А гроші я до сараю переховала. Зовсім пам’ять втратила. — Старенька розревілася
Бабуся Ольга зібрала речі в сумки, полила квіти, нагодувала кота й оглянула квартиру. «Усе!»
— Мені зарплату підвищили, а ти невдоволений. Не розумію, чим ти незадоволений? — Тим і незадоволений, — відповів Вадим, — що ти зобов’язана була мені першому повідомити про це. Мені, розумієш?! А не своїй подрузі.
Свекруха дізналася, що невістці підвищили зарплату, і вмовила сина жити коштом дружини. Вадим стояв
— Свето, ти б частіше навідувалася, а то Веронічка мене мамою кличе. — А ти про мене нагадуй частіше, кажи, що мама в місті. — Так домовлялися ж на якийсь час, їй у садочок вже пора… — Люся, – Света ставала одразу плаксивою, на гарному обличчі з’являлася печаль і образа, – я зараз гарую, як коняка, мені місце заступника начальника відділу «світить», не можу ж упустити. Уяви, допізна працюю, коли Веронічкою займатися. А грошей я дам, щойно премію отримаю
Місцеві бабці з цікавістю поглядали у вікна, і проводжали поглядом молоду дівчину, яка несла

You cannot copy content of this page