Він мені зателефонував в обід і сказав, що їде назад, там він купив квартиру, сказав, що не може жити в чужій квартирі та в чужому місті, я навіть не знала, що він звільнився з роботи, для мене це був черговий шок та зрада, щоправда, він запропонував мені поїхати з ним, але не переконливо це прозвучало, та й не поїхала б я, у мене діти та й батьки вже у віці, поїхав і почав писати, каже, сумую, але жити там не можу
Мені 39 років, я мати двох дітей. Вперше вийшла заміж у 21 рік, чоловік
З’ясувалося, що батько отримував дуже великі гроші і ні в чому не відмовляв ні собі, ні коханці, коли ми з мамою голодували, грошей на їжу ледве вистачало, мати ходила у штопаних ковготках, а я у взутті, яке «просить їсти»
Я росла дочкою батька. Любила і маму, і тата, а от довірчі стосунки у
Я тепер нібито племінниці маю підстелити весь світ під ноги, їй зручно щоб я добре жила, досягла успіху, вдало вийшла заміж, але не від любові до мене, а щоб її дочка козиряла такою тіткою та хрещеною, щоб хвалитись перед родичами чоловіка, бо я справді добре в житті влаштувалася, але завдяки своїм зусиллям, з її боку обіцяна допомога так і не настала, у результаті я сама і закордон поїхала і поставлені цілі здійснила
Коли я була маленькою, батько часто ображав мою маму і мою зведену сестру (по
Є будинок у селі, який мені дістався у спадок від дядька, будинок запущений та потребує постійних вкладень та ремонтів, продати шкода, мама і тітка живуть там улітку і дуже люблять його
Є будинок у селі, який мені дістався у спадок від дядька. Будинок запущений та
У той момент я про це навіть не думала, бо з чоловіком були проблеми, і як би було байдуже, що він подумає, а зараз, коли в нас все гаразд, я не можу себе за це пробачити, розумію, що це було під дією напоїв, але все ж таки думки то були, почуваюся дівчиною легкої поведінки
Мені 33 роки, чоловікові 39, у шлюбі 12 років. Ми одружилися, і я одразу
Дочка і пил витиратиме і посуд митиме, але тільки після мого наполегливого прохання і під контролем, а інакше — лежатиме за комп’ютером, не піднімаючись, комп’ютер та телефон – окрема тема, якщо вчасно не забрати гаджети, вона не буде ні їсти, ні спати (про навчання взагалі мовчу), а сидітиме і витріщатиметься в них нескінченно, загалом доводиться контролювати кожен її крок, інакше вона просто впаде  з голоду сидячи за комп’ютером  і її відрахують з коледжу за неуспішність
Моїй дочці 16 років, з’явилася вона дуже рано,  мені було 18 років. Заміж вийшла
Бізнес той, який він мені залишив, я не лише не втратила, а й розвивала його роботу далі, після того, як він вийшов у нас з’явився син, але довелося жити на два міста і півтора роки жили одне від одного окремо, все начебто було добре, але через два роки я дізналася, що чекаю другу дитину, він мене з дитиною відправив жити до моєї мами, сказавши, що робитиме ремонт, і робив його 6 місяців аж до появи другої дитини
Мені 30 років, чоловікові 40, разом ми вже 11 років, а у шлюбі 8
Старший син одружився, зрештою розлучився, бабусину квартиру віддав дружині, дітей немає, моя мама, не пережила – її не стало. Відразу одружився вдруге, не запитавши нашої думки з чоловіком, менший син одружився у двадцять три, відремонтувала орендовану квартиру, але розлучилися менш ніж через пів року
Дітей кохала! Їх у родині було двоє, росли як усі діти, друзі гуртом, я
Виявилося, що дружина має ігрову залежність, заклала свою машину у ломбарді та програла, обманним шляхом заклала квартиру подруги і теж програла, подруга мало не закінчила своє життя і почала багато пити, мені довелося всі борги взяти на себе і три роки оплачувати всі борги, пов’язані з квартирою подруги, по суті, викупити з банку та повернути її подрузі, після цих випадків дружина обіцяла більше не грати, я повірив, у нас з’явилося двоє синів
У 2011 році познайомився з дівчиною. Їй тоді було 33 роки, а мені 37.
Бачу дорогу машину і подумки помічаю, що я стільки за все життя, напевно, не зароблю, щоб її купити, колега обговорює дизайнерський проект за 150 тисяч, говорить як про якусь дрібницю, а я думаю, що навіть простий ремонт у квартирі за таку суму собі дозволити не можу, в поліклініці на першому поверсі особливе крило для «елітних» пацієнтів, і мене точить зсередини думка, що я ніколи не лікуватимуся там, це для обраних, еліти суспільства
Останнім часом сильно мучать думки про своє низьке соціальне становище. Мені близько 30 років, раніше

You cannot copy content of this page