І я вперше в житті гаркнула, що совісті немає в них самих. Ні в кого. Ніхто не допоміг, коли я пласталася зі свекрухою, але ж моїм дітям вона бабуся. І зі свекром ніхто жодного вечора не провів, щоб я в кіно сходила. І до другої бабусі я одна їздила завжди, а останній місяць практично щодня, і про батька нагадала, який хворіє. Виговорилася і трубку поклала, – каже Віра. – Тиждень минув. Не телефонує син. Образилися вони, їм дорікнули. Чоловікові дзвонили в лікарню, мамі моїй дзвонили, а мені – ні
От чесно, я просто вже до такої міри була виснажена, що, здається, ще трохи і я б просто зламалася. А невістка образилася: доньці допомагаю, а їй – ні,
Не провести людину в останню путь – це крайній прояв неповаги. Що поганого зробив Ірині твій батько, що вона так поставилася до нього? Нічого б із нею не сталося. Це – не хвороба. Я була в положенні Наталею, коли маму ховала. Не думала я, що невістка така
До цього ми з ним 8 років прожили і начебто все було добре. Чоловік розуміє, свекруха цілком лояльно до мене ставилася. І треба ж такому статися! Усе коту
Це добре, що ти на сина чекаєш, – зраділа свекруха, коли УЗД показало стать спадкоємця, – нарешті в нас буде хлопчик, спадкоємець. Ось принесеш в дім маля, ми все влаштуємо за звичаями. За звичаями сім’ї свекрухи – це обрізання. Я сказала категоричне ні. Чоловік не наполягав, його мама теж більше розмов на тему не затівала. Я озвучила, що ми хреститимемо хлопчика, коли йому виповниться півроку, у хресні я планувала покликати свою двоюрідну сестру і рідного молодшого брата
Моєму синові 4 роки. Він прекрасно спілкується з моїми батьками, а ось зі свекрухою я дозволяю йому бачитися тільки в моїй присутності. Через це ми все частіше й
З глузду з’їхали? – випалила мама чоловіка, коли їй розповіли про умови, про платіж, про плани, – Так багато платити! І якось несправедливо виходить, твій внесок – тільки гроші, їх небагато. Більшу частину мій син вкладе за рахунок оренди. Раз нову квартиру ви купите ближче до мене, продавай свою машину, гроші вкладайте в купівлю житла. Платіж буде меншим, а внесок ваш злегка зрівняється
Та я готова була продати свою машину, мама мені ще й додати збиралася, – понуро каже Христина, – ну зрозуміло ж було, що треба якось вирішувати це питання.
Виявилося, що одразу після прощання з мамою батько зареєстрував у себе рідного сина. Тато був відповідальним квартиронаймачем, я – неповнолітня, моєї згоди не було потрібно. А далі братик робить фінт вухами: прописує із собою свого сина, потім сам знімається з реєстраційного обліку, а сина не виписує
На мене брат із дружиною образилися, назвали недружелюбно, заявили, що всім родинним зв’язкам кінець. А в мене тільки одне запитання: а чи були ці родинні зв’язки? Моєму рідному
Зате свекруха в той період винайшла фішку: на очах усього будинку вона ходила до нас із тарілкою. Одну тарілку супу могла нести, одну порцію другого. Тарілку в целофановий пакет загорне, навіть не в контейнер і тягне. Повільно йде, щоб усі розглянули: — Ось, синові поїсти несу. У них зараз грошей зовсім немає. Невістка ще якось їсть, а син собою жертвує, дружині годувальниці залишає, а самого вже вітром від голоду носить
На мій ювілей 25 років батьки зробили мені шикарний подарунок: вони подарували мені двокімнатну квартиру. Так, невелику і з поганеньким ремонтом, зате своє житло. Власне, з батьків у
Якщо сказати, що дочка, яка без чоловіка онука ростить, допомагає, а син і сам бідує, то взагалі соромно виходить, – зізналася доньці мама, – ну тобі ж однаково, я для чужої людини сказала, сама ж я знаю, кому за все дякувати
І тут я з подивом дізнаюся, який, виявляється, Федір молодець, – обурюється Лариса, – яка в мами невістка чудова, раз синові допомагати матері не перешкоджає, уявляєш? — Ну
Ти з глузду з’їхав? – Галина Володимирівна зустріла сина саме цими словами, побачивши котяче приладдя, – Ваш кіт тут жити не може! Я онуків рідних ні на хвилину не залишаю у своїй квартирі без нагляду, боюся, що меблі зіпсують, а ви мені котяру на весь день у квартирі залишати зібралися? Ні вже, вези це все назад. Речі можеш залишити, але кота тут не треба. — Мамо, ти знала, що в нас є кіт, коли кликала нас чатувати твій дорогоцінний ремонт, куди нам його подіти на 3 тижні? — У тещі своєї на 3 тижні поселиш, не можете? Ну тоді притулки є, я оплачу половину суми
Ми з чоловіком одружені рік. Нам по 26 років, дітей ще немає, знімаємо квартиру. У нас у планах купівля свого житла, тому винаймаємо там, де дешевше, тобто далеко
Справді, на біса мені це треба? Вчити Арсюшу-лоботряса? Разом легше прожити? Чудова казочка. Годувати Арсюшу легше. Мені йшов 25-й рік і я вже 7 років не жила з матір’ю і братом під одним дахом. — Ну ти ж можеш допомогти матері! – мама навіть руки заломила в театральному жесті, – Рідній матері! І рідному братові! — А я вже допомагала, – кажу, – усе дитинство. Відтоді, як ти заміж вийшла. І аліменти, які ти отримувала на мене, а витрачала на Арсенія і чоловіка – теж були моєю допомогою
Ти ж її навіть не здаєш! – вигукує мама в серцях, – Живеш у чоловіка, квартира стоїть порожня. Тобі вона зараз, загалом, навіть не потрібна! Мені 34 роки,
Син руками замахав, навіщо продавати, і сказав, що у них зайвих квартир вистачає, попросимо орендарів виїхати до осені й заберемо тебе, мама. У них і справді три квартири, дві здають. А невістка так недобре посміхнулася і спокійно каже: “по-перше, квартир зайвих не буває, а по-друге, квартири є не в них, а в неї”. І додала, хоче мій син іпотеку і маму на повне утримання? Будь ласка. Але тоді жити вони будуть із роздільним бюджетом. І що їй свекруха в кроковій доступності, до якої син їздитиме не кілька разів на рік, а бігатиме кожні вихідні, не потрібна
Мені захотілося написати сюди від болю й самотності, а скоріше, щоб просто виговоритися. От скажіть мені невже всі старі люди, якщо в них немає великої спадщини, самотні при

You cannot copy content of this page